четвер, 23 листопада 2017 р.

Презентація книги

 
Голодна смерть,
напевно, найстрашніша.
Вона повільна, довга і тяжка,
Жахлива і пекельна, найлютіша,
Бо зводить з розуму й така тривка...
А це ж було... І ніде правди діти,
Що заподіяли цю смерть більшовики,
Дорослі мерли, старики і діти -
Це геноцид кривавої руки...
...А ті, хто вижив, будуть пам'ятати,
Як голодом морили чесний люд.
Бо ж пам'ять у народу не забрати..
Й не знищити, не змити, наче бруд...
Вона передалась нам генетично,
Й живе у нас завжди з маленьких літ.
І буде жити в Україні вічно,
Тож хай про це почує цілий світ!
                                                                                                                                                                                 Н. Красоткіна

Як же трапився голод в Україні? Чому на родючих землях у мирний час люди вмирали від голоду? Цей злочин не може бути прощений і не має строку давності. Про Голодомори в Україні 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років написано багато книг.

У бібліотеці відбулася презентація книги "П'ять колосків на граніті" (спогади про Голодомор 1932-1933 років) та  зустріч з автором Леонідом Осауленком і істориком Романом Трофимчуком. 

Захід був організований з нагоди Дня пам'яті жертв Голодоморів для бібліотекарів сільських бібліотек-філій, працівників культури та студентів Рожищенського коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького.







вівторок, 21 листопада 2017 р.

21 листопада - День Гідності і Свободи

     
А Сотню вже зустріли небеса.
Летіли легко, хоч Майдан ридав...
І з кров'ю перемішана сльоза...
А батько сина ще не відпускав...
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду - сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній - сивий - сивий...
І рани їхні вже  не їм болять...
Жовто - блакитний стяг покрив їм тіло...
                                                             Як крила ангела, злітаючи назад,
                                                             Небесна Сотня в вирій полетіла

З нагоди Дня Гідності і Свободи у бібліотеці відбувся урок пам'яті 

"За честь, за долю, за українську волю".  

                        


                     


четвер, 9 листопада 2017 р.

Перевірили свої знання української мови

   Сьогодні 9 листопада, у День писемності та мови, бібліотекарі та читачі бібліотеки долучилися до написання сімнадцятого Всеукраїнського диктанту національної єдності, який прозвучав на Українському радіо. 
    Девіз цьогорічного диктанту: "Нас багато. Ми різні. Але нас об'єднує спільна мета"
    Текст мав назву "Наші пісні", а продиктував його доцент Київського університету ім. Б. Грінченка Олександр Авраменко.









середа, 8 листопада 2017 р.

Оберіг часів Трипілля


  У бібліотеці відбулося чергове засідання клубу за інтересами "Між нами, жінками". 
   Майстер - клас із виготовлення трипільської ляльки - мотанки провела молода, талановита майстриня, методист по народній творчості Рожищенського районного Дому "Просвіта" Марія Поліщук. Вона розповіла членам клубу про дитячу іграшку часів Трипільської культури - ляльку - мотанку, як про один із могутніх талісманів і оберегів родини та роду. "Головне призначення ляльки - мотанки,- наголосила майстриня, -  оберігати душу власника від зла та нечистих помислів".
    Кожен учасник клубу  виготовив для себе барвистий оберіг.

 



 
 

 


четвер, 12 жовтня 2017 р.

"Понад усе вони любили свій коханий край"



"Гей на Півночі, на Волині,
Створилась армія УПА,
Щоби воскресла Україна
І завітала свобода..."

                                                                                                         (Повстанська пісня)





ОДНЕ ІЗ НАЙБІЛЬШ ШАНОВАНИХ ХРИСТИЯНСЬКИХ СВЯТ В УКРАЇНІ - 

ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ - Є ДНЕМ УТВОРЕННЯ 

УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ.

ВІД ТОГО ЧАСУ МИНАЄ 75 ЛІТ..

Чи є на світі такий народ, чия земля була б так напоєна кров'ю і засіяна кістками борців за волю і державу, як українська? Історія, напевно, іншого такого народу не знає. Усі, без вийнятку, окупаційні режими, що були при владі в Україні, переслідували українство, зневажали, нищили культуру, відбирали рідну мову, фальсифікували історію, по-варварськи експлуатували його багатства. Окупанти вважали, що цей народ спроможний тільки ходити в ярмі і, як робочий віл, працювати на різної масті зайд, щоб нагодувати їх ненаситні черева.
У той же час борців за національну ідею немилосердно і жорстоко знищували,  накладаючи на них тавро "злочинця", "бандита", "зрадника" свого народу.
На жаль, ще й нині, на 26-му році незалежності України, є величезна потреба довести до відома всього українського народу щиру правду про визвольну боротьбу 40-50-х років двадцятого століття, її необхідність, природнійсть і законність згідно з міжнародним правом.

З нагоди 75-річчя утворення УПА у бібліотеці відбувся день інформації "Понад усе вони любили свій коханий край". На захід був запрошений історик Трофимчук Роман Борисовий, який розповів студентами Рожищенського коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького про трагічні сторінки діяльності української повстанської армії. Присутні переглянули документальний фільм "ОУН-УПА на два фронти" та ознайомилися з книжковою виставкою "Вони боролися за волю України".

 


                       



"Волинський пантеон: Схід - 2016"

Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.

І хтось востаннє поцілує милу,

І хтось сльозу непрохану змахне,
А може, дехто втратить віру й силу,
Своє життя рятуючи одне.

Але не я... Я квизнути не стану,

Хоч як не буде боляче мені,-
За нашу землю, дорогу й кохану,
Я рад прийнять на себе всі вогні.

За тих дітей, що бігають до школи,
За матерів, змарнілих у труді,
За рідні наші верби довгополі,
За наші дні, прекрасні й молоді.

І тут ні сліз, ні відчаю не треба,

І тут не треба страху і ниття -
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.
                                                                                             Василь Симоненко
                                                                                                        22.06.1955 р.

      Уже четвертий рік триває збройне протистояння на Сході України. Волинський край у цій війні має свій рахунок. З початком російської агресії Волинь втратила майже дві сотні героїв.Наш обов'язок знати цих воїнів, пам'ятати про них і розповідати іншим.
   Напередодні Дня захисника України у бібліотеці відбулася зустріч із заслуженим працівником культури України, членом обласної організації Національної спілки краєзнавців України Геннадієм Яковичем Гулько, який презентував книгу "Волинський пантеон: Схід-2016".
  У науково-довідковому виданні історики Олександр Дем'янюк та Геннадій Гулько представили зібрані відомості про волинян, які загинули під час проведення антитерористичної операції на Сході України та померли у шпиталях і вдома від поранень, травм, отриманих на фронті та нещасних випадків у 2016 році. Автори намагалися опрацювати й максимально об'єктивно подати зібраний ними матеріал з відкритих інформаційних джерел.
   На презентації були присутні голова Рожищенської райдержадміністрації Інна Гайворонська, заступник голови райдержадміністрації Інна Сергійчук, голова Спілки учасників бойових дій Володимир Корнійчук, студенти Рожищенського коледжу Львівського національного  університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького, старшокласники Рожищенського НВК №4 та читачі бібліотеки. Присутні хвилиною мовчання вшанували загиблих героїв.
   Почесним гостем на заході став офіцер запасу, вертолітник Олег Заховайко - герой відеоролика "Приклад мужності і героїзму". Відеоролик був створений працівниками районної бібліотеки на обласний конкурс "Я патріот: новий формат"і зайняв 2-е призове місце.  За отриману перемогу бібліотекарі отримала почесну грамоту і добірку нових книг.

      




Від імені волонтерського руху "Меценати для солдата" ведуча заходу директор ЦБС Світлана Осипчук вручила Олегу Анатолійовичу Заховайку подарунковий сертифікат.
     Для усіх небайдужих до новіньої історії Волинського краю, для тих, хто бажає зберегти світлу пам'ять про загиблих земляків і про тих, хто поруч з нами була присвячена наша зустріч.