четвер, 31 серпня 2017 р.

Іловайськ - 2014. Кривавий коридор


Він тихо говорив й палив багато,                    
І смуток в погляді, у зморшках все чоло.
Розповідав, як загубив він брата,
А їх у нього триста душ було.
Під Іловайськом, в "коридорі", всіх поклали...
Хто був поранений, добили, мов шмаття,
Була домовленість, "зелений" їм давали,
А потім кров'ю вмилась матінка-земля.
Так сталося, що він живий зостався,
Хоч уцілів, але потрапив у полон,
Огидно ворог у лице йому сміявся,
Що підло, низько розстріляли батальйон.
Рубцем на серці рана гоїтись не буде,
Вона кривавитиме довго, все життя,
Він Іловайськ та побратимів не забуде,
Вони ніколи не підуть у небуття...
Ми також мусимо героїв пам'ятати,
Бо то рубець на тілі нашої землі,
Бо наші воїни пішли нас захищати.
Та найцінніше віддали - життя свої.
                                                                                                             Л. Александрова
29 серпня 2014 року російські війська підло і підступно розстріляли колони українських військових під Іловайськом, пообіцявши для виходу із оточення"зелений коридор" .
     
    Ще три роки тому назва Іловайськ, яка до цього  більшості українцям ні про що не говорила, стала синонімом смерті, горя й болю. Багато українських захисників не вийшли з проклятого Іловайська, назавжди залишившись у тому пекельному серпні... Українці заплатили надто велику ціну: 366 загиблих, 429 поранених, 300  полонених, 158 зниклих без вісти. Понад 1000 загиблих патріотів! І це тільки офіційні дані. Вцілілі учасники тих пекельних серпневих подій називають ще більшу кількість загиблих.
   Минуло три роки... Й лишилися тільки пам'ять і біль! За тими і про тих, хто в Іловайську віддав життя, аби ми жили і довершили нашу спільну справу заради майбутнього України!  
    У бібліотеці відбулася година пам'яті, приурочена третій річниці Іловайської трагедії.

 

 

 

                  

Немає коментарів:

Дописати коментар