24 липня за новим стилем православні християни святкують день пам'яті святої рівноапостольної великої княгині Ольги (у хрещенні Олени), бабусі Володимира Великого. Серед вітчизняних діячів, канонізованих церквою, за часом свого життя вона є першою з найдавніших святих Київської Русі.
В аннали історії свята, рівноапостольна княгиня Ольга ввійшла одночасно і Святою, й Мудрою. Феномен цієї яскравої історичної особистості полягає не тільки й не стільки в тому, що то була перша та єдина жінка, яка зуміла втримати великокнязівський скіпетр і тривалий час успішно правити у Київській державі. Їй належить визначальна роль у сполуці Русі язичницької з Руссю християнською, у реформуванні державного управління й утвердженні Київської держави у тогочасному християнському світі. У цьому відношенні вона є la femme fatale (фатальна жінка) історії Русі.
Свята княгиня Ольга прийшла до влади після смерті князя Ігоря і була гідним правителем київської Русі біля 20 років, продовжуючи чинити значний політичний вплив і під час правління її сина – великого князя Святослава Ігоровича.
Біографія Ольги сповнена цікавих моментів, що вказують на мудрість і сміливість цієї жінки. Їй довелося подолати довгий шлях від простої незнатної дівчини до правительки Давньоруської держави.
Пропонуємо вашій увазі цікаві факти про княгиню Ольгу
- Вперше згадка про Ольгу можна знайти в літописах під 903 роком, в оповіданнях про одруження Ігоря. На честь княгині також названі багато культурних пам’яток Росії (наприклад, Ольгинська Набережна)
- Донині суперечки істориків про походження Ольги не вщухають. Прихильники норманської теорії вважають, що Ольга має варязьке коріння, оскільки її ім’я відповідає імені Helga, поширене в Скандинавських країнах. Інші вчені вважають, що Ольга має слов’янське походження, а дослідники з Болгарії припускають, що Ольга родом не з Пскова, а з схожого за звучання міста Плиска, який колись був столицею Болгарії.
- Знайомство Ігоря і Ольги в деяких джерелах описується наступним чином: Ольга, переодягнена в чоловічий одяг, перевозила на човні київського князя Ігоря.
- Після того як 945 році древляни вбили князя Ігоря, княгинею Київської Русі стала Ольга, оскільки на момент смерті Ігоря їх син Святослав був ще зовсім малим для правління. В першу чергу Ольга вирішила помститись за смерть чоловіка і приборкати древлян. Можна сказати, що помста була «святим ділом» у часи язичництва. Одне старослов'янське прислів'я каже: «Хто не відомстить — за того Бог не відомстить», тому чим важча була помста, тим більша хвала була месникові.
Перша помста. Після вбивства Ігоря древляни прислали 20 «найліпших мужів» до Ольги, вирішивши посватати її із їхнім князем Малом. Припливли посли до Києва човном по Дніпру і пристали під Боричевим. Ольга вдавано погодилась на пропозицію деревлян, і ніби заради честі послам наказала своїм підданим урочисто нести тих на човнах до її палацу. А тим часом у дворі уже була вирита яма, у яку, за наказом Ольги, було скинуто послів. Потім Ольга зійшла з палацу в них нахилившись над ямою запитала Чи добра вам честь? на що древляни відповіли: «Гірша нам смерть, ніж Ігореві». Тоді княгиня наказала закопати їх заживо.
Друга помста. На другий раз Ольга попросила прислати їй найкращих мужів. Тоді древляни відправили до Києва найбільш знатних мужів — князівського роду, купців, бояр. Коли вони прибули до Ольги, вона наказала витопити баню для послів. Так і зробили. А коли посли милися, княгиня наказала запалити баню і всі згоріли в ній. Ось такою була друга помста Ольги.
Третя помста. Третя помста Ольги також не обійшлася без хитрощів. Київське військо вже було готове до походу на Деревлянську землю. І знову Ольга звернулася до древлян зі словами: «Се вже йду я до вас. Тож готуйте медів багато у граді, де вбито мого мужа. Хай поплачу я над труною його і вчиню тризну мужеві моєму». Ольга з невеликою дружиною вирушила в путь. Поблизу міста Іскоростеня, на могилі чоловіка, наказала вона насипати величезний курган і чинити тризну. Деревляни пили, а Ольжині отроки прислуговували їм. Деревляни запитали Ольгу: «Де наші свати, що їх ми послали до тебе?». Вона відповіла, що вони йдуть сюди разом із київською дружиною. В язичеські часи на поминальному бенкеті не тільки пили, а й влаштовували змагання та воєнні ігрища. Цей стародавній звичай — битися, поминаючи померлих, у християнські часи викликав нарікання з боку церкви, що знайшло відображення у сповідальних запитаннях («а по мертвиці дрался?»). Ольга вирішила використати і цей давній звичай для помсти. Коли упилися древляни, спочатку звеліла княгиня отрокам своїм пити за них, а потім вбити їх. І посікли їх п'ять тисяч.
Четверта помста. 946 році Ольга вийшла з військом у похід на древлян. Проти киян виступило велике військо древлянське. Військо київське обложило головний город деревлян Іскоростень, мешканці якого вбили Ігоря. Ті стійко оборонялися, адже добре розуміли, що не буде їм пощади. Ця облога тривала цілий рік, але військо не могло здобути міста. Тоді Ольга відрядила послів до древлян із такими словами: «До чого ви хочете досидітися? Чи ви хочете всі з голоду померти, не згоджуючися на данину. Ваші гради вже взяті і люди давно обробляють свої ниви». На те городяни відповіли: «Раді б ми відбутися даниною, тільки ж ти за чоловіка загиблого жадаєш помститися». Ольга мовила так: «Я вже помстилася за чоловіка свого, коли прийшли ви до Києва, і вдруге, і втретє тоді, коли чинили тризну чоловікові моєму. Тому я вже не буду помсти чинити, а хочу, взяти потроху данини і, помирившись з вами, піду назад». Запитали деревляни: «Що ж ти бажаєш узяти в нас? Залюбки дамо тобі меду й хутра». Вона відповіла на це так: «Нині не маєте ви ані меду, ані хутра. Мені ж треба з вас небагато: дайте мені од кожного двору по троє голубів і по троє горобців. Бо не хочу я тяжкої данини накладати на вас, як ото чоловік мій, а свого прошу у вас малого. Знемоглися бо ви в облозі, тож дайте мені се мале». Деревляни погодились. Поназбирали з кожного двору по три голуби і горобці та з поклоном послали княгині. Те, що вона зажадала такої необтяжливої данини, не дало в них підозри. Адже ж бо спрадавна повелося у східних слов'ян віддавати на жертву богам саме птахів. На те, гадали, й потрібна княгині така данина. Тим часом Ольга пороздавала своїм воїнам голубів та горобців і наказала прив'язати до кожного трут, а як смеркне — трут підпалити й пустити птаство на волю. Так і зробили. Голуби полетіли до своїх голубників, горобці — під стріхи. І спалахнув Іскоростень з усіх боків одночасно. І не було жодного двора, де б не горіло, і не можна було погасити, бо палало з усіх боків. Тоді побігли люди з міста, а Ольга наказала воїнам їх ловити: одних убивати, а інших брати у полон. Так узяла княгиня місто хитрощами, старійшин його спалила, багато людей побила, декого віддала у рабство, а решту примусила платити тяжку данину. Ось так літописець Нестор у «Повісті минулих літ» розповів про початок князювання Ольги та її помсту древлянам.
- Княгиня Ольга була першою з правителів Русі, які прийняли християнство. Згідно з легендами, вона звернулася в православ’я в 957 році, прибувши до Константинополя, де в той час правив Костянтин VII.
- Княгиня Ольга була визнана святою рівноапостольною в 1547 р такої честі були удостоєні всього лише 5 жінок, в числі яких були Марія Магдалина і мучениця Апфія.
- Свята шанується не тільки в православній церкві, але і в католицькій.
- Святослав не поділяв релігійних поглядів своєї матері. Він все життя залишався язичником і більшу частину свого правління проводив у військових походах. Князь не схвалював ідею хрестити Русь, яку його мати так бажала здійснити. Однак це не завадило Ользі виховувати майбутнього київського князя Володимира I в християнському дусі. Символічно, але саме він і закінчив розпочату своєю бабусею справу – хрестив російські землі в 988 році.
- У Російської Православної Церкви існує нагорода, яка зветься Орденом святої рівноапостольної княгині Ольги. Княгиню також називають Богомудрою, оскільки її премудрість стала підставою для святості російських дружин.
За матеріалами:
https://www.zahidknyga.com.ua/cikavi-fakty/pro-knyagynyu-olgu.html
https://uk.wikipedia.org/wiki//Помста_княгині_Ольги_древлянам
Свята княгиня Ольга прийшла до влади після смерті князя Ігоря і була гідним правителем київської Русі біля 20 років, продовжуючи чинити значний політичний вплив і під час правління її сина – великого князя Святослава Ігоровича.
Біографія Ольги сповнена цікавих моментів, що вказують на мудрість і сміливість цієї жінки. Їй довелося подолати довгий шлях від простої незнатної дівчини до правительки Давньоруської держави.
Пропонуємо вашій увазі цікаві факти про княгиню Ольгу
- Вперше згадка про Ольгу можна знайти в літописах під 903 роком, в оповіданнях про одруження Ігоря. На честь княгині також названі багато культурних пам’яток Росії (наприклад, Ольгинська Набережна)
- Донині суперечки істориків про походження Ольги не вщухають. Прихильники норманської теорії вважають, що Ольга має варязьке коріння, оскільки її ім’я відповідає імені Helga, поширене в Скандинавських країнах. Інші вчені вважають, що Ольга має слов’янське походження, а дослідники з Болгарії припускають, що Ольга родом не з Пскова, а з схожого за звучання міста Плиска, який колись був столицею Болгарії.
- Знайомство Ігоря і Ольги в деяких джерелах описується наступним чином: Ольга, переодягнена в чоловічий одяг, перевозила на човні київського князя Ігоря.
- Після того як 945 році древляни вбили князя Ігоря, княгинею Київської Русі стала Ольга, оскільки на момент смерті Ігоря їх син Святослав був ще зовсім малим для правління. В першу чергу Ольга вирішила помститись за смерть чоловіка і приборкати древлян. Можна сказати, що помста була «святим ділом» у часи язичництва. Одне старослов'янське прислів'я каже: «Хто не відомстить — за того Бог не відомстить», тому чим важча була помста, тим більша хвала була месникові.
Перша помста. Після вбивства Ігоря древляни прислали 20 «найліпших мужів» до Ольги, вирішивши посватати її із їхнім князем Малом. Припливли посли до Києва човном по Дніпру і пристали під Боричевим. Ольга вдавано погодилась на пропозицію деревлян, і ніби заради честі послам наказала своїм підданим урочисто нести тих на човнах до її палацу. А тим часом у дворі уже була вирита яма, у яку, за наказом Ольги, було скинуто послів. Потім Ольга зійшла з палацу в них нахилившись над ямою запитала Чи добра вам честь? на що древляни відповіли: «Гірша нам смерть, ніж Ігореві». Тоді княгиня наказала закопати їх заживо.
Друга помста. На другий раз Ольга попросила прислати їй найкращих мужів. Тоді древляни відправили до Києва найбільш знатних мужів — князівського роду, купців, бояр. Коли вони прибули до Ольги, вона наказала витопити баню для послів. Так і зробили. А коли посли милися, княгиня наказала запалити баню і всі згоріли в ній. Ось такою була друга помста Ольги.
Третя помста. Третя помста Ольги також не обійшлася без хитрощів. Київське військо вже було готове до походу на Деревлянську землю. І знову Ольга звернулася до древлян зі словами: «Се вже йду я до вас. Тож готуйте медів багато у граді, де вбито мого мужа. Хай поплачу я над труною його і вчиню тризну мужеві моєму». Ольга з невеликою дружиною вирушила в путь. Поблизу міста Іскоростеня, на могилі чоловіка, наказала вона насипати величезний курган і чинити тризну. Деревляни пили, а Ольжині отроки прислуговували їм. Деревляни запитали Ольгу: «Де наші свати, що їх ми послали до тебе?». Вона відповіла, що вони йдуть сюди разом із київською дружиною. В язичеські часи на поминальному бенкеті не тільки пили, а й влаштовували змагання та воєнні ігрища. Цей стародавній звичай — битися, поминаючи померлих, у християнські часи викликав нарікання з боку церкви, що знайшло відображення у сповідальних запитаннях («а по мертвиці дрался?»). Ольга вирішила використати і цей давній звичай для помсти. Коли упилися древляни, спочатку звеліла княгиня отрокам своїм пити за них, а потім вбити їх. І посікли їх п'ять тисяч.
Четверта помста. 946 році Ольга вийшла з військом у похід на древлян. Проти киян виступило велике військо древлянське. Військо київське обложило головний город деревлян Іскоростень, мешканці якого вбили Ігоря. Ті стійко оборонялися, адже добре розуміли, що не буде їм пощади. Ця облога тривала цілий рік, але військо не могло здобути міста. Тоді Ольга відрядила послів до древлян із такими словами: «До чого ви хочете досидітися? Чи ви хочете всі з голоду померти, не згоджуючися на данину. Ваші гради вже взяті і люди давно обробляють свої ниви». На те городяни відповіли: «Раді б ми відбутися даниною, тільки ж ти за чоловіка загиблого жадаєш помститися». Ольга мовила так: «Я вже помстилася за чоловіка свого, коли прийшли ви до Києва, і вдруге, і втретє тоді, коли чинили тризну чоловікові моєму. Тому я вже не буду помсти чинити, а хочу, взяти потроху данини і, помирившись з вами, піду назад». Запитали деревляни: «Що ж ти бажаєш узяти в нас? Залюбки дамо тобі меду й хутра». Вона відповіла на це так: «Нині не маєте ви ані меду, ані хутра. Мені ж треба з вас небагато: дайте мені од кожного двору по троє голубів і по троє горобців. Бо не хочу я тяжкої данини накладати на вас, як ото чоловік мій, а свого прошу у вас малого. Знемоглися бо ви в облозі, тож дайте мені се мале». Деревляни погодились. Поназбирали з кожного двору по три голуби і горобці та з поклоном послали княгині. Те, що вона зажадала такої необтяжливої данини, не дало в них підозри. Адже ж бо спрадавна повелося у східних слов'ян віддавати на жертву богам саме птахів. На те, гадали, й потрібна княгині така данина. Тим часом Ольга пороздавала своїм воїнам голубів та горобців і наказала прив'язати до кожного трут, а як смеркне — трут підпалити й пустити птаство на волю. Так і зробили. Голуби полетіли до своїх голубників, горобці — під стріхи. І спалахнув Іскоростень з усіх боків одночасно. І не було жодного двора, де б не горіло, і не можна було погасити, бо палало з усіх боків. Тоді побігли люди з міста, а Ольга наказала воїнам їх ловити: одних убивати, а інших брати у полон. Так узяла княгиня місто хитрощами, старійшин його спалила, багато людей побила, декого віддала у рабство, а решту примусила платити тяжку данину. Ось так літописець Нестор у «Повісті минулих літ» розповів про початок князювання Ольги та її помсту древлянам.
- Княгиня Ольга була першою з правителів Русі, які прийняли християнство. Згідно з легендами, вона звернулася в православ’я в 957 році, прибувши до Константинополя, де в той час правив Костянтин VII.
- Княгиня Ольга була визнана святою рівноапостольною в 1547 р такої честі були удостоєні всього лише 5 жінок, в числі яких були Марія Магдалина і мучениця Апфія.
- Свята шанується не тільки в православній церкві, але і в католицькій.
- Святослав не поділяв релігійних поглядів своєї матері. Він все життя залишався язичником і більшу частину свого правління проводив у військових походах. Князь не схвалював ідею хрестити Русь, яку його мати так бажала здійснити. Однак це не завадило Ользі виховувати майбутнього київського князя Володимира I в християнському дусі. Символічно, але саме він і закінчив розпочату своєю бабусею справу – хрестив російські землі в 988 році.
- У Російської Православної Церкви існує нагорода, яка зветься Орденом святої рівноапостольної княгині Ольги. Княгиню також називають Богомудрою, оскільки її премудрість стала підставою для святості російських дружин.
За матеріалами:
https://www.zahidknyga.com.ua/cikavi-fakty/pro-knyagynyu-olgu.html
https://uk.wikipedia.org/wiki//Помста_княгині_Ольги_древлянам
З нагоди цієї дати працівники відділу обслуговування підготували перегляд літератури "Свята княгиня Ольга", де представили книги, в яких розкриваються головні віхи життя та діяльності київської княгині, а також подається широка панорама суспільно-політичного та культурного життя раннього періоду історії Київської Русі.
Немає коментарів:
Дописати коментар