"Хороша книга, яку відкриваєш - смакуючи, а закриваєш - збагатившись"
Амос - Бронсон Олкот
Ми завжди раді новим книгам, бо впевнені - вони обов'язково знайдуть свого читача і стануть важливою частинкою фонду нашої бібліотеки.
Приємним сюрпризом для нас стали книги, подаровані нашим земляком заслуженим журналістом України, ветераном Волинського радіо, просто Людиною з великої літери - Василем Федчуком.
Дуже символічно, що саме сьогодні 16 листопада в Україні святкують День працівників радіо, телебачення та зв'язку, і в цьому році минає 80 років від початку радіомовлення у Волинській області (1940 р.). І тому Василь Федчук поділився своїм творчим доробком- книгою спогадів "Волинське радіо у наших долях"
Книга, видана у цьому році коштом автора, містить у собі спогади, присвячені основним віхам і пам'ятним сторінкам у біографіях радіожурналістів Волинського краю.
Більшість матеріалів збірника у різний час уже були опубліковані в друкованих виданнях та звучали в радіопрограмі "Ваш друг - радіо".
Подані світлини перенесуть читача у вир подій минулих і недавніх, відновлять у пам'яті образ колег та героїв багатьох передач, які вже пішли в засвіти...
Ми невимовно вдячні Василю Володимировичу Федчуку за ще одну подаровану книгу - збірку поезій своєї землячки, мешканки села Доросині Надії Банади "Поетичні струни мого серця", якої він є упорядником та літературним редактором.
"Поетичні струни мого серця" - перша книга Надії Миронівни Банади. Вона складається із семи розділів і вміщає поезії та дві розповіді. Книга не залишає нікого байдужим і прочитується на одному подиху. Авторка прагне розкрити сутність отчого дому, рідної землі, Людини, зрозуміти її історичне й соціальне призначення.
Душа Надії Миронівни переповнена подіями сьогодення, тривогами із прожитого складного життя, тому й твори, сповнені щирості та чуттєвості, змушують замислитись, співпереживати із нею.
Мій улюблений край - на Волині,
Де є квіти, сади і поля.
Люблю я червону калину,
Бо вона - берегиня моя.
Посаджу я калину
Біля свого вікна.
Буду завжди дивитись,
Як зростає вона.
Виростай, деревино,
Навесні розцвітай.
Бо мені Україна -
Найрідніший мій край.
На превеликий жаль нинішнього року Надія Миронівна Банада (Стаднік) відійшла у вічність, залишивши нам на згадку чудові твори - "поетичні струни (свого) серця".
Ми щиро вітаємо Василя Володимировича зі святом, дякуємо за подаровані книги! Бажаємо йому і надалі творчого натхнення та нових книг!
Немає коментарів:
Дописати коментар