Неохоче відступає зима, хоча на календарі уже березень. Ще лежить сніг, іноді вдаряють морози, але уже з'являються перші весняні квіти - білосніжні підсніжники. Подумати тільки: витончені, тоненькі і разом з тим такі сміливі та надзвичайно сильні. Вони першими мужньо вступають у двобій із зимою, раптово з'являючись серед снігу.
Надзвичайне видовище - цвітіння підсніжників! Здається, ніби на землю накинули біле покривало, виткане зі шматочків тьмяного снігу і незліченної, безлічі схожих на дзвіночки, білих квіточок. Кажуть, якщо добре прислухатися, можна почути їхній передзвін.
Підсніжники називають по-різному, але завжди - з любов'ю, лагідно: "снігурочками", "пролісками"...Багато легенд і казок існує про цю квіточку, що є символом ніжності, чистоти, стійкості і вірності. За однією із них - "Колись квіти цвіли протягом року. Сніг падав на землю, але він був безбарвний, і його ніхто ніколи не бачив. Бог надав усьому якусь барву, а снігові сказав, щоб той добирав собі колір сам. І пішов сніг шукати собі кольору. Просив у зеленої травички, у скромної фіалки, гордої рожі. Ходив, просив, але всі йому відмовляли. І лише тендітний підсніжник зглянувся над снігом і віддав йому свій білий колір. Забрав сніг колір у підсніжника, і з того часу став білим. Але відтоді не любить він жодної квітки. А підсніжника пестить і голубить, як рідну дитину".
Підсніжники називають по-різному, але завжди - з любов'ю, лагідно: "снігурочками", "пролісками"...Багато легенд і казок існує про цю квіточку, що є символом ніжності, чистоти, стійкості і вірності. За однією із них - "Колись квіти цвіли протягом року. Сніг падав на землю, але він був безбарвний, і його ніхто ніколи не бачив. Бог надав усьому якусь барву, а снігові сказав, щоб той добирав собі колір сам. І пішов сніг шукати собі кольору. Просив у зеленої травички, у скромної фіалки, гордої рожі. Ходив, просив, але всі йому відмовляли. І лише тендітний підсніжник зглянувся над снігом і віддав йому свій білий колір. Забрав сніг колір у підсніжника, і з того часу став білим. Але відтоді не любить він жодної квітки. А підсніжника пестить і голубить, як рідну дитину".
Як бачимо, сама природа оберігає цю тендітну квіточку. Чого не скажеш про людей. Підсніжники користуються величезним попитом, особливо у торговців, які безжалісно виривають ці квіти разом із цибулинами, збирають їх у букети і (особливо на жіноче свято) мають з того неабиякий прибуток. Вони знищують ці ніжні квіти, не задумуючись над тим, що кількість підсніжників з кожним роком зменшується і вони потребують охорони, тому занесені до Червоної книги.
Тож, не поспішайте знищувати цей дарунок природи, що є ніжним, чарівним і хвилюючим, як поезія, музика й живопис!
Немає коментарів:
Дописати коментар