четвер, 30 травня 2013 р.

"Стежками рідного краю"

         
         

         У  центральній районній бібліотеці для дорослих відбувся краєзнавчий день "Стежками рідного краю". Працівники бібліотеки  відвідали народний музей, що у селі Рокині Луцького району. 
       Музей, якому було присвоєно статус "Народного музею", входить до складу місцевого архітектурно-дендрологічного парку і являє собою типовий скансен-музей архітектури під відкритим небом . Тут представлені кілька типових волинських садиб, селянські двори з клунями, хлівами, криницями й тинами, різноманітні знаряддя землеробства, кузня, вітряк.  Зведена дерев'яна капличка, що була освячена на честь Вознесіння Господнього, - це третє місце в Україні (після Кам'яної могили та Десятинної церкви в Києві) за потужністю позитивної енергії  космосу.
     Краєзнавчий день пройшов цікаво. Чудовий ландшафт, березовий гай сприяли  гарному настрою і чудовому відпочинку.

        

        

                          

       

       

                      
             
       

      

      

       


       

       

четвер, 23 травня 2013 р.

"Мокіїв день мокрий - все літо буде мокрим"



          Селянина завше цікавила літня погода. Від неї залежала доля врожаю: посуха накликала недорід, а часті дощі чи град - вимокання й побиття збіжжя.. Тому взимку й весною люди в окремі дні ретельно стежили за природою. Переважно робили це на Різдво, старий Новий рік, Водохреща, Великодні празники тощо. Не було вийнятком і невелике святце святого Мокія - 24 травня.
          Майже на всьому терені України завбачували, якою буде погода влітку. Якщо в цей день йтиме дощ, то мокрих чекай жнив - "Мокіїв день мокрий - все літо буде мокрим", "Якщо на Мокія паде дощ, то буде сорок днів падать". Про це віщує і туманний день.
          Мокія вважали також і "Царем граду". Градобій завжди був великим лихом для селян. З цього приводу казали: "Якщо сонце не випече, то град обов'язково висіче". Тому, щоб задобрити Мокія, в цей день остерігалися працювати, а лишень виголошували святкові молитви. Вийнятком було - доглядати городні рослини. Вважалося: "Хто на Мокія поле грядки-матиме добрий пожиток". На свято висівали також соняшникове насіння.
      Ось чому з таким пошанівком ставилися до святого Мокія як доброго прогностика літньої погоди й оберігача збіжжя від граду. "Якщо сонце,- казали знаючі люди,- сходить червоно, то літо буде грізне й пожарне".


        Мокій червоний - літо грозове// Скуратівський В. Святвечір (у 2 к.)/ Василь Скуратівський.- К.: Перлина, 1994.- Кн. 1- С.229-230

"Єднаймося, люба родино та рідна моя Україно"

      Працівники централізованої бібліотечної системи взяли участь у  творчому звіті аматорських колективів та окремих виконавців Рожищенського району в рамках обласного фестивалю "З Кобзарем у серці", 
присвяченому 200-й річниці від дня народження Тараса Шевченка

             

     



           



                                                        

          

           


    


    


    


   


   

вівторок, 21 травня 2013 р.

"До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!"


            9-го травня за старим стилем, а 22 травня за новим, у церковних календарях відзначається як день перенесення мощей Святого Миколи Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. Уперше це свято було встановлене папою Урбаном ІІ, що жив у XІ- му столітті, був папою в роках 1088-99. Отже, це свято Західної Церкви й воно не визнавалося греками, але в Україні цей день святкувався. До українського церковного календаря це свято було введене Митрополитом Єфремом наприкінці ХІ-го століття.
           В народі Микола Чудотворець - популярний святий. Його вшановують двічі на рік. Існує легенда про те, що Святий Касьян (а його відзначають раз на чотири роки - високосні) за панича убрався і пішов жалітися на людей. "Чому Миколу шанують і почитають, на його ім'я церкви будують, а мене (Касьяна) не згадують?",- запитав він у Всевишнього. На що Бог  відповів: "Він на небі не сидить, на землі діло робить, людям допомагає, а ти паном одягнувся й тут, на небі, кутки обтираєш. Іди геть від мене, і люди будуть тебе боятися, але не шануватимуть!"
          Колись  у цей день на площі, посеред села, священники служили молебни та кропили коней свяченою водою, а тоді господарі виводили коней у поле на першу пашу. За цим звичаєм в'яжеться кілька народних повідок:
                                           "Прийшов Миколай - коней випасай"
                                           "Юрій з теплом, а Микола з кормом"
                                           "Святий Юрій пасе корів, а Микола коней"
           Із цього дня колись в Україні починали стригти овець і сіяти гречку, а звідси і приповідка: "До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!"
     За народними віруваннями Микола Чудотворець є покровителем мореплавців. У моряків є два Миколи: морський і мокрий. Морський Микола управляє кораблями, а мокрий - водами. Обидва Миколи завжди є присутні поміж моряками, але вони невидимі, їх бачити не можна. Вони мають таку владу на морях, що коли не звертатися до них з обітницями, то буде певна гибель. Обітниці полягають у тому, щоб оздобити образ Чудотворця, дотримуватися свят Святого Миколая, а то й побудувати на його честь церкву. Під час бурі на морі моряки моляться Святому, щоб врятував їх від нещастя. Коли наступає загроза, що корабель може затонути, то моряки, бувало, виносять образ Миколи Чудотворця на палубу й молять його про спасіння.


           День Святого Миколая Чудотворця// Воропай О. Звичаї нашого народу/ Олекса Воропай.- Мюнхен: Українське вид-во, 1966.- С.125-127

                    На Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!// Скуратівський В. Святвечір (у 2 к.)/ Василь Скуратівський.- К.: "Перлина", 1994.- Кн.1- С. 220-223

пʼятниця, 17 травня 2013 р.

"Подорож країнами Європи"


 18 травня - День Європи в Україні.
           
                З нагоди цієї дати у бібліотеці відбувся інформаційний калейдоскоп "Подорож країнами Європи". Користувачі бібліотеки - учні ЗОШ №1 м. Рожище та студенти ветколеджу - ознайомилися з переглядом літератури "Багатолика Європа" та з допомогою бібліотекаря інформаційних технологій Нелі Антонюк здійснили подорож європейськими країнами в інформаційному просторі мережі Інтернет.