"До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!"

            9-го травня за старим стилем, а 22 травня за новим, у церковних календарях відзначається як день перенесення мощей Святого Миколи Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. Уперше це свято було встановлене папою Урбаном ІІ, що жив у XІ- му столітті, був папою в роках 1088-99. Отже, це свято Західної Церкви й воно не визнавалося греками, але в Україні цей день святкувався. До українського церковного календаря це свято було введене Митрополитом Єфремом наприкінці ХІ-го століття.

           В народі Микола Чудотворець - популярний святий. Його вшановують двічі на рік. Існує легенда про те, що Святий Касьян (а його відзначають раз на чотири роки - високосні) за панича убрався і пішов жалітися на людей. "Чому Миколу шанують і почитають, на його ім'я церкви будують, а мене (Касьяна) не згадують?",- запитав він у Всевишнього. На що Бог  відповів: "Він на небі не сидить, на землі діло робить, людям допомагає, а ти паном одягнувся й тут, на небі, кутки обтираєш. Іди геть від мене, і люди будуть тебе боятися, але не шануватимуть!"

          Колись  у цей день на площі, посеред села, священники служили молебни та кропили коней свяченою водою, а тоді господарі виводили коней у поле на першу пашу. За цим звичаєм в'яжеться кілька народних повідок:

                                           "Прийшов Миколай - коней випасай"

                                           "Юрій з теплом, а Микола з кормом"

                                           "Святий Юрій пасе корів, а Микола коней"

           Із цього дня колись в Україні починали стригти овець і сіяти гречку, а звідси і приповідка: "До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!"

     За народними віруваннями Микола Чудотворець є покровителем мореплавців. У моряків є два Миколи: морський і мокрий. Морський Микола управляє кораблями, а мокрий - водами. Обидва Миколи завжди є присутні поміж моряками, але вони невидимі, їх бачити не можна. Вони мають таку владу на морях, що коли не звертатися до них з обітницями, то буде певна гибель. Обітниці полягають у тому, щоб оздобити образ Чудотворця, дотримуватися свят Святого Миколая, а то й побудувати на його честь церкву. Під час бурі на морі моряки моляться Святому, щоб врятував їх від нещастя. Коли наступає загроза, що корабель може затонути, то моряки, бувало, виносять образ Миколи Чудотворця на палубу й молять його про спасіння.

           День Святого Миколая Чудотворця// Воропай О. Звичаї нашого народу/ Олекса Воропай.- Мюнхен: Українське вид-во, 1966.- С.125-127

                    На Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!// Скуратівський В. Святвечір (у 2 к.)/ Василь Скуратівський.- К.: "Перлина", 1994.- Кн.1- С. 220-223