пʼятниця, 26 червня 2020 р.

"Мужній льотчик, талановитий письменник"

 "Звідки я? Я з мого дитинства". Кожний, хто прочитав казку "Маленький принц" Антуана де Сент - Екзюпері, знає, як відповідає творчості письменника це його пояснення. Серед митців ХХ століття він найбільш безпосередній і щирий. У ньому важко визнати професійного письменника, він так і залишився льотчиком, що розповів про себе і світ. Водночас Антуан де Сент-Екзюпері зробив більше за інших, щоб ліквідувати межу між мистецтвом і дійсністю, між окремою людиною і величезною спільнотою, яка називається людством.
На запитання "Звідки ти?" письменник міг би відповісти інакше. Його країна дитинства - це казковий світ кожного читача. У цьому світі панує краса, добро перемагає зло, мама й тато ще живі й молоді. А ми спроможні своєю любов'ю уквітчати трояндами усю земну кулю.

 29 червня виповнюється 120 років від дня народження

 Антуана де Сент-Екзюпері (1900-1944) - 

французького письменника і авіатора. 

З нагоди цієї дати працівники відділу обслуговування центральної районної бібліотеки презентують книжкову виставку  

 "Мужній льотчик, талановитий письменник"


"Конституція - мить історії на віки"

28 червня - День Конституції України

Я  - українець. Є у мене право
На рідну мову та свою державу,
На гордий прапор золотисто - синій,
На щастя жити у такій країні
Я - українець. Право знати маю 
Про тих, кого героями вважаю,
Що людство рятували від руїни,-
Синів і дочок, гідних України.
Я - українець. Хочу право мати
Завжди усе, що думаю, казати,
На незалежну та міцну державу,
                                                                                             На все, що гарантовано по                                                                                                                                                     праву....
З нагоди свята Дня Конституції України працівники відділу обслуговування Рожищенської центральної бібліотеки презентують книжкову виставку "Конституція - мить історії на віки".



Пропонуємо здійснити онлайн подорож "Конституція України - головний підручник життя", переглянувши фільм "Історія української Конституції" на https://www.youtube.com/watch?v=yHUv4jcTLLI.

середа, 24 червня 2020 р.

"Поліський край придумував мене..."

                                                                                               
                             
                                                                    "Хіба можливо
                                                                                                 не писати,
                                                                                                 коли живеш 
                                                                                                 у цій красі..."
                                                                                                                              О. Будчик

Усім, хто захоплюється поезією і цікавиться талановитими поетичними іменами Рожищенського краю, пропонуємо онлайн знайомство із творами Ігоря Павлюка, Миколи Ткачука та Олексія Будчика.

Після завершення карантинних обмежень запрошуємо  до нас у центральну районну бібліотеку для більш детального знайомства із творчістю наших талановитих земляків.   

Український письменник, науковець, перекладач, автор збірок поезій "Острови юності", "Нетутешній вітер", "Голос денного Місяця", "Скляна корчма", "Алергія на вічність","Стихія","Чоловіче ворожіння", "Камертон" та багато інших, наш земляк    
                                                        Ігор Зиновійович Павлюк   
                             
                             ***             Пам'яті моєї мами
Поліський край 
                   придумував мене,
Ранкових птиць розсипавши коралі.
Я не господар, а лише сонет
Трави , якій схотілося печалі.

Кульбаби й дід із кулею в плечах.
Померла мама.
Доля усміхалась....
І спав старенький песик на руках
Маленького плаксивого вандала.
                                                                           Минало все. Ржавів у небі серп.
                                                                           А ми з конем вже поглядами стрілись.
                                                                           Минали дні. А грішний сон озер
                                                                           Ламав об лід свої рожеві крила.

                                                                           Стара солома. Вицвілий туман.
                                                                           Могили предків миються дощами.
                                                                           Когось іще, когось уже нема
                                                                           Між ними, між кометами,
                                                                           Між нами.
                                      Єдність
                 Приніс дідусь бабусі ранніх квітів,
                 В старенькій вазі ставить край стола.
                Гойднувся тихо штори білий ситець,
                 Коли медунка терен обняла.

                 А за вікном косинкою - вербою
                 Махав їм луг, прозорий від роси,, - 
                Весна весну манила за собою:
                Красу не відірвати від краси.
                
                Єдині сонце, ліс у завірюсі
                І цей ось факел квітів весняних,
                Грайливий вітер...і сльоза бабусі,
                Що пелюстково впала біля них.

                                                                                                             ***
                                                                                    У житті, як на жовтій липі,
                                                                                    Не напишеш "Ми тут були".
                                                                                    Без весняних солоних схлипів
                                                                                    І червневих на серце злив.

                                                                                    Але ж чуєш себе дитинно,
                                                                                    Може, з юністю впереміш,
                                                                                   Як ніколи так гостро - синьо
                                                                                    Не здіймеш над корою ніж...

                                                                                   Що ж виходить? Що перш ніж різать
                                                                                   Той життя предковічний ліс,
                                                                                   Я у мрії зелені висі
                                                                                  По гілляках його заліз.


Талановитий земляк, поет, художник, 
автор збірок поезій "Лагідна лють", "Столітня трава", "Прощання бджоли"

Микола Федорович Ткачук

                                ***
         Скотилось літо до тихої річки,
         До води, що у Серпні настояна,
         Загубив хтось у полі дівочії стрічки,
         Наче смуток у серці незгоєний.

         То не стрічки - спізнілі покоси,
         Покосили осіннії трави,
         Більше літо уже не заросить,
         Цю сумну і пахучу отаву.

         І дерева в саду знов у смутку,
                                                            Хтось пройшовся вже вицвілим берегом,
                                                           Одягнув розмальовану куртку,
                                                           І назвавсь молодесеньким Вереснем.

                             Берег
           Зелений берег промовчав,
           І так несміло, ледь помітно,
           Шматочок осені почав
          Дивитись лагідно на літо.
          Ніхто нікому не казав,
          Що вже давно човни готові,
          Ніхто ще болем не назвав
          Їх першої любові.                                                          У місті
                                                                               Обрізані крони дерев
                                                                               У місті, в розвеснену пору
                                                                               Нагадують руки рабів,
                                                                               У розпачі підняті вгору.
                                                                               Душею язичника чув,
                                                                              Що їм вже роз'ятрено сниться :
                                                                              У небі нема журавля,
                                                                              Немає в долонях синиці.
                                                                              І мій розтривожений день
                                                                              Велітиме знов, аж до скону,
                                                                              В нехитру побавитись гру,
                                                                             У "ловлю вітрів" Соломона.

Талановитий земляк, поет - пісняр, автор збірок "Ніким не знаний бенефіс", "Бумеранг", "Цвет войны", "На вістрі кулі", "Україна. Революція. Війна", збірки пісень без нот "Єдина" та інших творів, відомий бард, патріот України
Олексій Миколайович Будчик

        Сурма засурмила
Сурма, сурма, сурма засурмила.
Час іти в похід мені.
Щоби волі зіронька світила, - 
Треба бути на коні.
Щоби зіронька світила, - 
Треба бути на коні.

                                           Хлопці, хлопці, хлопці - козаченьки,
                                           Вище шабельки свої
                                          Ми - синочки України - неньки,
                                          В нас попереду бої,
                                          Ми - синочки України - неньки,
                                          В нас попереду бої.

                                                                                         Сонце, сонце, сонце засвітило,
                                                                                         Ми крокуєм до мети.
                                                                                         Я і ти - це вже велика сила,
                                                                                         Тож єднаймося, брати!
                                                                                         Я і ти - це вже велика сила,
                                                                                         Тож єднаймося, брати!

                          Все пройшло
Все пройшло, все пройшло, все пройшло, все змінилося.
Наші зустрічі - ночі струмком розлились.
Та у серці моїм на мій вік залишилося,
Як в обіймах моїх твої коси не раз розплелись.

Я про зустрічі наші живу лише згадкою,
Як тебе при зорі обнімав, цілував.
Називав я тебе лісовою Мавкою
І Русалкою називав.

Ці підступні безжальні роки швидко так пливуть,
Ми по долях своїх вже давно розійшлись.
Та пригадую ночі на двох, - вони ще живуть,
Наче вчора усе це було, не колись, не колись                                        

                 Душа і тіло
        Навиліт куля пролетіла.
        Та не біда, - живуче тіло.
        Але сказати кулі мушу,
        Щоб не чіпала мою душу.
                                                                                                       
                                                     Вона, прострелена, як човен,
                                                     Що без стерна і води повен.
                                                     По морю буде мандрувати
                                                     Й не знатиме куди пристати.

                                                                                                  Запам'ятай слова ці, друже:
                                                                                                  При злій душі тіло недуже.
                                                                                                  В чистій душі - потрібна сила.
                                                                                                  Душа - енергія для тіла. 
                                                             Хитка позиція                                                                           Дід пішов у опозицію
          І зайняв чітку позицію :
          Бабі не допомагати,
          Грошей також не давати.

         Баба зранку в кулуарах,
         Де чадить з картоплі пара,
         Ноту так сформулювала,
         Що, як рак червоний, стала.

                                                     Згодом кинула старому :
                                                    "В тебе нонсенс по усьому.
                                                     Тож імпічмент об'являю
                                                     Й миттю з дому виганяю"

                                                    Не на жарт і дід злякався,
                                                    Бо на Біблії поклявся :
                                                    Більше не вередувати
                                                    І консенсусу шукати.

                                                                                         Баба - це і міністерство,
                                                                                         І парламент, і партнерство.
                                                                                         Ще б вернути років з тридцять
                                                                                        Можна було б не журиться.

                                                                                         А то пенсія - маленька,
                                                                                         Економіка - худенька,
                                                                                         Банк - давно вже банкрутує,
                                                                                         Бабі навіть не звітує.

                      Баба - це прокуратура,
                      Не якась фракційна дура.
                     Тож, діди, держіть позицію,
                     Не ходіть у опозицію.                                

пʼятниця, 19 червня 2020 р.

"Коли війна прийшла в наш дім"

Це на світанку сталося колись:
Стривожений, із муками і жалем
Світ стрепенувся, кров'ю вмить заливсь,
Залився болем, плачем, жалем.

Війна на зустріч молодому дню
Із гуркотом, із брязкотом котилась,
Лавиною металу і вогню
На нашу землю й долю навалилась.

                                                             Тремтять гармати. Б'є на сполох дзвін .
                                                             Залізні круки вилітають з хмари.
                                                             Горить Вкраїна з чотирьох сторін
                                                             І на чужинців просить з неба кари.

 День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні відзначається щороку 22 червня. З цієї нагоди у центральній районній бібліотеці організована книжкова виставка "Коли війна прийшла в наш дім", з якою читачі матимуть змогу ознайомитися після закінчення карантину.

З кожним роком, з кожним днем все менше і менше стає тих, хто пройшов крізь пекло війни, аби захистити від віроломного ворога свою рідну землю. Відходять у вічність ветерани, а пам'ять залишається.
 У тематичній папці "Збережемо пам'ять про подвиг", що представлена на виставці, зібраний матеріал про ветеранів нашого Рожищенського району і такі болючі спогади самих фронтовиків про криваве лихоліття Другої світової війни. 
І хоч майже вісім десятків літ вже минуло, жива і вічно буде жити пам'ять про усіх жертв війни - полеглих на фронтах, у тилу, у концтаборах, мирних жителів, усіх, хто у цій страшній війні вистояв і переміг.  

"Ніколи не можна сказати точно — ми втілюємо в книги мудрість життя, або малюємо життя, виходячи з книг". Франсуаза Саган

                                                                                                   
21 червня виповнюється 85 років від дня народження

ФРАНСУАЗИ САГАН (1935-2004) - французької письменниці, драматургині. 

За життя їй дали прізвисько "чарівний маленький монстр". Свій літературний псевдонім запозичила зі сторінок роману Марселя Пруста "У пошуках втраченого часу", де згадується герцогиня Доротея Саган.
Її творчий доробок складає понад сорок романів і п'єс. У своїй творчості торкалася переважно тематики  чуттєвих конфліктів і сучасної звичаєвості. Багато її творів екранізовано.

Франсуаза Саґан (Куаре) народилася 21 червня 1935 року в сім'ї багатого провінційного промисловця в місті Кажар. Освіту здобула в найкращих релігійних навчальних закладах Франції. Навчалася в Сорбонні, але покинула університет заради письменницької праці.
Перший роман «Здрастуй, печаль!» (1954) зробив її скандально відомою в 19 років. Показовим було те, що рання і гучна слава не затьмарили її розум. Франсуаза прийшла до батька і спокійно запитала, що їй робити з 1,5 мільйонами франків, отриманих за публікацію роману. Він порадив: «Негайно витратити їх, бо гроші для тебе — велика біда». Вона так і вчинила. Подорожі і яхти, невдалий шлюб із відомим на той час видавцем Ті Шиллером (вони незабаром розлучилися, він був на двадцять років старший за неї), народження сина (1962), ще кілька спроб влаштувати сімейне життя, потяг до азартних ігор. У 22 роки Франсуаза дивом уціліла після великої автомобільної аварії.
До періоду 70-х років Франсуаза Саґан намагалася майже не нагадувати про себе, але потім ситуація змінилася: вона видала ліричний роман «Синці на душі» (1972), в якому безпосередньо звернулася до читача, розповівши про свої успіхи та невдачі, про звичаї «богеми» та її літературні уподобання. 
Згодом побачили світ написані в схожій манері «Мемуари» та книга «З найліпшими побажаннями» (1984). Їхній зміст підтвердив, що Саґан зовсім не схожа на своїх героїнь. Вона ставилася до життя з непідробною цікавістю, багато розмірковувала про суспільний прогрес та перешкоди, які траплялися на його шляху. 
Франсуазі Саґан вдалося уберегти свою творчість від заангажованості. Вона демонстративно відмовлялася від літературних премій, почесних титулів і членства в Академії.
З-поміж творів, написаних нею протягом 80 — 90-х років, варто відзначити такі: «Тьмяний профіль» (1974), «Розстелене ліжко» (1977), «Сплячий пес» (1970), «Нерухома гроза» (1983), «Набридло терпіти» (1985), «Водяниста кров» (1987).
Значний резонанс у Європі спричинив її роман — біографія про Сару Бернар (1987), написаний у формі листів до актриси.
До 1991 року письменниця видала 22 романи, 2 збірки новел, 7 п'єс, 3 книги нарисів. У всіх цих творах вона намагалася викласти свої думки, погляди на сучасний світ, звичаї та літературу. Відчувалося, що її гнітила сірість і духовне убозтво «суспільства проживання», змалювання нею богемного чи елітарного середовища було зумовлене неприйняттям способу життя міщанства, що набуло глобальних масштабів.
Була відома своєю любов'ю до швидкісних авто. В автомобільній пригоді 1957 року (у віці 22 років) ледве не втратила життя. Тоді, перебуваючи напідпитку, Франсуаза летіла на своєму залізному коні та, не впоравшись з управлінням, знесла дорожнє загородження. Машина відлетіла в кювет. Саґан тоді буквально збирали по шматочках. Поки вона лежала в лікарні, її часто відвідував старий знайомий Гі Шеллер — глава одного з видавництв. Одного дня, сидячи біля ліжка Франсуази, він довго дивився на загіпсовану та перебинтовану Саган, а потім раптом сказав: «Давай, дівчинко, я на тобі одружуся. Поки ти не наробила ще якихось дурниць». У березні 1958 року вони одружилися.
Волелюбна бунтарка Саґан і «правильний», солідний Шеллер, який годився їй в батьки, прожили разом рік. А розлучилися після того, як Франсуаза, якось повернувшись додому, застала таку картину: її поважний чоловік, розташувавшись на дивані, читав газету. Тільки й всього. Саґан же це здалося верхом тривіальності. «Господи, яка туга», — подумала вона, мовчки зібрала речі та пішла. 
Через деякий час Франсуаза зробила ще одну спробу знайти сімейне щастя. Цього разу її обранцем став американець Роберт Вестгофф— колишній десантник, манекенник та скульптор. Вона народила від нього сина Дені. Але цей шлюб також не тривав довго — їй знову стало нудно. «Сімейне життя — це… Та це якась спаржа з оцтом! Така страва не для мене»! — заявила письменниця своєму американському чоловікові та, залишивши сина на піклування няньок і гувернанток, знову пустилася у вільне плавання. Згодом у її житті були довготривалі лезбійські стосунки з модною стиліскою Пеґґі Рош. Також у Саґан був коханець - Бернард Франк, одружений есеїст, якого цікавило в житті лише дві речі: книги та їжа.
Не цуралася також алкоголю та наркотиків. В різні періоди свого життя була залежною від декількох видів наркотиків. Зокрема, антидепресанти, амфетамін, кокаїн, морфін. У 2002 році  постала перед судом — за податкові порушення.
Не приховувала схильності до азартних ігор, які спричинили величезні борги. Саме через борги була змушена на схилі життя продати свій маєток у Нормандії.
Здоров'я Франсуази Саґан почало стрімко погіршуватись у 2000-х роках. У 2002 році вона вже не мала змоги бути присутньою на судовій лаві за несплату податків і отримала умовний термін.
Останні роки письменниця провела із сином та близьким другом в Онфлері, що на півночі Франції.
Пішла із життя 24 вересня 2004 року від серцево-легеневої недостатності у віці 69 років. За її особистим проханням була похована в рідному містечку Кажар.
"З її смертю Франція втратила одного із найчуттєвіших та видатних письменників - визначну постать нашого літературного життя", - сказав у своїй промові тогочасний президент Франції Жак Ширак.

Творчий доробок письменниці : "Здрастуй печаль" (1954), "Певна усмішка" (1955), "Чи любите ви Брамса? " (1959), Les Merveilleux Nuages (1961), La Chamade ( 1965), "Сонячний промінь в холодній воді" (1969), Le Lit defait (1977), "Намальована жінка" (1981), vec mon meilleur souvenir (1984), " Втомлена війною" (1985), Chagrin de passade (1994), Derriere lepaule (1998) ; драматичні твори "Замок у Швеції" (1960), Violons parfois (1961), La Robe mauve Valentine (1963), Il fait beau et nuit (1978), lExces contraire (1987) та інші. 

З нагоди 85-річного ювілею французької письменниці Франсуази Саган працівники відділу обслуговування організували книжкову виставку "Шляхами творчості Франсуази Саган", де представили матеріали про її життєвий та творчий шлях, а також твори письменниці, що є у фонді бібліотеки.


З виставкою читачі зможуть ознайомитися після закінчення карантину.


За матеріалами Вікіпедія :       https://uk.wikipedia.org/wiki/Франсуаза_Саган




Передрук лише за згодою автора!

понеділок, 15 червня 2020 р.

"Відомі люди району"

Багата талантами рожищенська земля. В центральній районній бібліотеці в папки "Відомі люди району" зібраний  цікавий матеріал про наших славетних земляків - обдарованих, творчих і водночас простих, скромних, життєрадісних, які своєю невтомною багаторічною, наполегливою працею дарують людям свій непересічний талант, знання, доброту душі та щедрість серця.


четвер, 11 червня 2020 р.

"Книги наших земляків"

Вивчення історії рідного краю, популяризація його традицій, культурних цінностей, надбаних народом протягом століть, у наш час є одним із найголовніших завдань, що стоять перед бібліотеками. "Без минулого немає майбутнього" , - говорять в народі. І це так, адже за все, що маємо, ми завдячуємо предкам, а наші надбання ляжуть в основу здобутків нащадків.
Будучи на сьогодні культурним важливим центром, Рожищенська центральна районна бібліотека бере активну участь у популяризації краєзнавства, яке є одним із основних критеріїв в розвитку України, як самостійної держави.
Провідний бібліограф центральної районної бібліотеки Лариса Сеник підготувала бібліографічний дайджест у двох випусках "Книги нащих земляків" (про письменників рожищенського краю).  
Перший випуск містить матеріал про : Петра Аврука, Олександра Богачука, Олексія Будчика та Володимира Лучука.
В другий випуск містить матеріал про: Ігоря Павлюка, Степана Курило-Шванса, Миколу Ткачука та Михайла Хижка.
У даних дайджестах можна ознайомитися із коротенькою біографією авторів, їхніми творами та літературою про життя та творчість.


  
 

вівторок, 9 червня 2020 р.

"Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу хто твій друг"

 
Усіх поціновувачів нашого блогу щиро вітаємо з Міжнародним днем друзів!

Це важливе свято, адже для кожної людини дружба є важливою і 
важко уявити життя без спорідненої душі поряд.

Це важливе свято, адже для кожної людини є важлива дружба й важко уявити життя без спорідненої душі поряд.
https://maximum.fm/novini_t2
З нагоди свята пропонуємо інформ - досьє "Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу хто твій друг"
  Цим книжкам не звикати відкривати добірки і топ - списки. Окрім магії, пригод і боротьби добра зі злом, "Гаррі Поттер" залишається історією про справжню дружбу. Про те, що справжні друзі з тобою, коли ти - відомий улюбленець натовпу і коли ти - вигнанець, якому  ніхто не довіряє. Про те, що справжня дружба це вміння слухати, довіряти і шукати компроміси. Нарешті, друзі - це ті, які готові ризикнути життям, кинути все, що мають, щоб допомогти зробити велику справу.

Книга про любов та дружбу. Здавалось, така жахлива подія, як Перша світова війна, подарувала головним героям справжню дружбу.
Роберт, Отто та Готфрід продовжують бути вірними один одному, попри втрачену молодість і муки примар минулого.
Щира історія про прийняття людей будь-якими і готовність пожертвувати всім заради того, щоб друзі були щасливі.

Ще одна історія дружби на тлі неймовірних пригод. Авантюри двох далеких родичів Генрі і Френсіса Моргана, мандри по невідомих землях, стрімкі погоні, чудові порятунки, пошуки скарбів і, авжеж, справжня чоловіча дружба, яку не може зіпсувати навіть любовний трикутник.
Ідеальна книжка для того, щоб затягнути підлітків у чарівний світ пригодницької літератури.

Тонка, але груба. Сентиментальна, але жорстока. Історія, яка не помилує. Але все одно, це історія про дружбу. Жахлива історія про дружбу, яка може пережити навіть зраду.
Автор дає змогу виправити наслідки своєї ницості та боягузництва.
Спокутувати свою провину перед тим, хто вважав його справжнім другом.
Ця книжка змушує переосмислити свою поведінку і окремі вчинки зокрема. Змушує не просто поглянути на жахливу долю Афганістану, а перейнятися нею.
І можливо навчитись цінувати відносний спокій власного життя.




Класичні авторські ілюстрації, приємна на дотик яскрава обкладинка з оригінальним тисненням і великий формат перетворюють це видання всесвітньо відомої казки на вишуканий святковий подарунок для всієї родини.
Ця книжка - справжній шедевр французького письменника, поета, мислителя, людини-легенди Антуана де Сет-Екзюпері. Це  захоплююча лірична казка для дітей і філософська притча для дорослих.
Геніальний фізик Стівен Гокінг разом із донькою Люсі запрошують читачів у неймовірну мандрівку Всесвітом.... Дізнаємося, чому не варто стрибати на кометі, коли вона мчить крізь космічний простір, що таке чорні дірки, чи пощастить нам колись познайомитися з прибульцями, які зоряні системи називають потрійними, що таке адронний колайдер та інші найцікавіші загадки Всесвіту. Це не лише захоплююча історія про дружбу, космічні мандри та шкільні перипетії, а й неймовірна оповідь про те, як влаштований світ, у якому ми живемо.



Станіславів кінця XIX - початку ХХ століття. Звичайне місто на кресах "щасливої Австрії", в якому живуть, страждають, закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, - долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев - у нерозривному зв'язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні пити.


 
Болючі спогади своїх батьків - емігрантів про такі несумісні речі, як дитинство, війна й Голокост, сучасний австралійський письменник Маркус Зузак поклав в основу історії про маленьку дівчинку Лізель Мемінгер, яка в страшні роки Другої світової, навчившись читати за посібником гробаря, збагнула силу Слів і, втративши все інше, вижила - завдяки лише цій силі.


Трилогія "Володар Перснів" Дж. Р. Толкіна поєднує у собі героїчну романтику і наукову фантастику. Це захоплюючий пригодницький роман і, водночас, сповнена глибокої мудрості книга. Почергово то комічна й домашня, то епічна, а подекуди навіть страхітлива оповідь переходить через нескінченні зміни чудово описаних сцен і характерів. Основою цієї історії є боротьба за Перстень Влади, що випадково потрапив до рук гобіта Більбо Торбина. Саме цього Перстня бракує Темному Володареві для того, щоби завоювати увесь світ. Тепер небезпечні пригоди випадають на долю Фродо Торбина, бо йому довірено цей Перстень. Він мусить залишити свій дім і вирушити у небезпечну мандрівку просторами Середзем'я аж до Судної Гори, що розташована в осерді володінь Темного Володаря. Саме там він має знищити Перстень і завадити втіленню лихого задуму.

1887 року в "Бритонському різдвяному альманасі" з'явилася друком повість "Етюд у багряних тонах" нікому тоді не відомого автора - лікаря Артура Конан Дойла. Упродовж чотирьох наступних десятиліть ім'я цього письменника стане одним із найпопулярніших не лише в рідній Британії, а й у цілому світі, а створені ним персонажі - геніальний детектив-аматор Шерлок Голмс і його простакуватий приятель доктор Ватсон - заживуть у свідомості читачів власним, часом навіть незалежним від волі автора, життям. А пізніше на скромній лондонській вулиці Бейкер-стріт навіть з'явиться будинок-музей Шерлока Голмса, який щороку прийматиме мільйони відвідувачів з усього світу...

четвер, 4 червня 2020 р.

"В долонях Всесвіту - Земля"

Цінуй природу, бережи довкілля,

Люби комашку, звірів і птахів.

Роби добро - хай буде ніби ціллю, 

Воно повернеться тобі серед років!

 
Традиційно Україна, як і весь світ, 5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища.
Цей день є прекрасною нагодою зробити хоча б один крок до покращення стану довкілля. І пам'ятаймо, що лише разом ми зможемо зробити наше довкілля чистішим, адже наше майбутнє залежить саме від нас!
Вибір цієї дати обгрунтовано тим, що саме в цей день - 5 червня 1972 року - в Стокгольмі (Швеція) почала роботу Конференція ООН з проблем навколишнього середовища, за результатами якої було створено Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП).


З нагоди цієї дати бібліотека підготувала тематичну викладку літератури : науково-популярні видання, навчальні посібники та статті з періодичних видань, присвячені навколишньому середовищу та екологічній безпеці.

Радимо скористатися документами і публікаціями із фондів бібліотеки!

вівторок, 2 червня 2020 р.

У скарбничку бібліографа

 В ЦЕНТРАЛЬНІЙ РАЙОННІЙ БІБЛІОТЕЦІ ВИДАНО 
НОВІ БІБЛІОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ: :
  вебліографічний покажчик
"Життєвий і творчий шлях 
Миколи Зерова"
  ( до 130-річчя від дня народження)

        поточний бібліографічний список
"Наш район на сторінках преси" ( І кв.)

Матеріали рекомендовані для різних категорій читачів:  вчителів української мови та літератури, історії, студентів ВУЗів та учнів загальноосвітніх шкіл, бібліотекарів, працівників культосвітніх установ.