Бій під Крутами - одна із вікопомних подій Української революції 1917-1921 років. На думку вчених-істориків, саме завдяки мужності і відвазі юнаків під Крутами Україна відбулася як держава.
До Дня пам'яті Героїв Крут працівниками відділу обслуговування підготовлена інформаційна виставка "Нам не забути славу Крут" .
27 січня- Міжнародний день пам'яті жертв ГОЛОКОСТУ
Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту запровадила Генеральна асамблея ООН Резолюцією № 60/7 від 1 листопада 2005 року. "Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченої кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження..." - зазначається в документі. Україна приєдналася до відзначення Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту у 2012 році.
27 січня 1945 року війська 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті - Аушвіц -Біркенау на території сучасної Польщі. Через Аушвіц, за оцінками науковців, пройшли 1,3 мільйона людей. Понад мільйон із них загинули.
Усього жертвами Голокосту стали 6 мільйонів європейських євреїв. На території України загинули 1,5 мільйона. Було знищено всі єврейські громади, які існували на території нашої країни до Другої світової війни.
Більшість українських євреїв - жертв Голокосту - було вбито під час масових розстрілів. Так у Києві у Бабиному Яру з 1941 по 1943 роки було розстріляно (за різними оцінками) від 70 до 100 тисяч людей.
"Все можна виправдати високою метою - та тільки не порожнечу душі"
Павло Тичина
27 січня виповнюється 130 років від дня народження українського поета, публіциста, громадського та державного діяча доби УНР та УРСР Павла Григоровича Тичини (1891-1967).
За документами в дитинстві Павло Григорович носив прізвище Тичинін. Саме він у одній із анкет стверджував, що справжнє його ім'я - Тичина Павло Григорович, але "чомусь батькові забажалося Тичину переробити на Тичиніна - і це останнє у мене по всіх документах, кінчаючи середньою школою".
Народився за різними даними, 23 чи 27 січня 1891 року. У офіційних біографіях називають саме другу дату. Традиційна дата 27 січня є датою хрещення (так записано в знайденій у Київському міському архіві в справах Комерційного інституту виписці з церковної книги). Був сьомою дитиною сільського дяка Григорія. Павло був природженим музикою (мав абсолютний слух), природженим малярем, і, звичайно ж, талановитим поетом, якому, на жаль, довелося творити у страшну добу тоталітаризму.
Як зазначав Василь Стус, постать не менш трагічна в українській літературі, "Феномен Тичини - феномен доби. Його доля свідчитиме про наш час не менше за страшні розповіді істориків: поет жив у час, що заправив генія на роль блазня. І поет погодився на цю роль...У страшну добу сталінських репресій одних письменників розстріляли, других - зіслали в концтабори, третіх - розтлили. Тичину репресували визнанням. Покара славою - одна з найновіших і найефективніших форм боротьби з мистецтвом".
Місія громадянської поезії в роки сталінізму, у значній мірі сприйнятій і Тичиною, зводилася до трьох понять - оспівувати, закликати, боротись. Його вірші, написані на підтвердження скороминучих гасел, померли разом зі своїм часом.
Проте ми знаємо і інші твори поета, де "вилився весь Тичина з надзвичайною своєрідною поетичною індивідуальністю, з дужим талантом, з усіма своїми позитивними і негативними сторонами". (С. Єфремов): поетичні збірки "Сонячні кларнети", "Замість сонетів і октав", "Плуг", "Вітер з України", філософсько-героїчна поема про страшні події Другої світової війни "Похорон друга", поема - симфонія "Сковорода" (видана посмертно книгою досить значного обсягу), шедевр інтимної лірики "Ви знаєте, як липа шелестить", вірш "Пам'яті тридцяти" (пам'яті загиблих під Крутами) та багато інших творів.
Вульгарно-соціологічна критика епохи сталінського терору зробила все, щоб збіднити творчість Тичини, щоб його замовчали або спотворити його шедеври, окарикатурено виставляючи в школі, перед школярські наївні очі якісь і справді невдалі рядки поета.
Сьогодні, на щастя, поет повертається до читачів неушкодженим, незнівеченим, повертається до нас той, кому доступно було пізнати божественну красу гармонійності світу, відчути весь трагізм епохи, зіткнення двох сил: світлих, творчих і чорних, руйнівних в їх вічнім борінні.
З нагоди ювілейної дати українського поета Павла Григоровича Тичини працівники відділу обслуговування організували книжкову виставку "Талант, дарований небом", де представили матеріал про життя та творчість, і звичайно ж, його чудові поетичні твори.
24 січня відзначатиме свій 60-річний ювілей український поет, прозаїк, драматург і перекладач Олександр Ірванець (1961).
Автор творів: "Вогнище на дощі" (1986), "Тінь великого класика" (1991), Вірші останнього десятиліття" (2001), "П'ять п'єс" (2002), "Мій хрест" (2010), "П'яте перо". Вибрана есеїстика (2011), "Пісні війни" : вірші останніх років (2014), "Харків 1938" (2017) та багато інших творів та перекладів.
Ми вітаємо Олександра Васильовича з ювілеєм та презентуємо його збірку поезій " МІЙ ХРЕСТ".
Ця книга побачила світ у харківському видавництві "Фоліо" у 2010 році. Вона є найповнішою на сьогодні збіркою віршів Підскарбія "Бу-Ба-Бу": текстів, яким уже близько чотирьох десятиліть. Твори зібрані під однією обкладинкою, яскраво характеризують особистість автора з різних боків. Тож вибагливий поціновувач поезій знайде тут і тонкі ліричні мініатюри, і закличну віршовану публіцистику, і гостру сатиру, що її вістря скероване в бік тих поодиноких недоліків, які ще почасти присутні в нашому житті. Поезія Ірванця може подобатись чи дратувати, але вона ніколи не залишає читача байдужим. Твори автора дуже популярні серед наших читачів, тому часто-густо не застоюються на полиці.
Журавель
Я журавель. Той самий, що у небі.
Той самий - не синиця у руці.
Як проти сонця глянути на мене,
То наче сонце взято на приціл.
Щось шемрало мені в громах полемік:
"Хіба ж це та, омріяна зоря?
Ти ж журавель, а не нічний метелик,
Чому ж летиш на світло ліхтаря? "
Хіба їм зрозуміти, недотепам,
На попелищах нетривких святинь,
Коли навколо ніч, холодна й темна,
А той ліхтар - він все-таки світив!..
Це потім лиш, безсонними ночами
Я зрозумію з болем і з жалем,
Що навіть з перебитими ногами
Я все-таки лишаюсь журавлем.
Сніги січневі і сади травневі,
Я вас чекав, я довго вас шукав.
Я вільний журавель. Я знову в небі.
Твоя синиця - у твоїх руках.
(1984 р.)
Поки триває локдаун і бібліотека не обслуговує читачів (з 8 по 24 січня 2021 р.),
з поезіями Олександра Ірванця із збірки "Мій хрест" ви може ознайомитися онлайн на:
https://www.rulit.me/books/mij-hrest-read-377031-1.html
https://thelib.ru/books/oleksandr_irvanec/miy_hrest-read.html
http://maxima-library.org/knigi/year/b/363390?format=read та ін.
ПРИЄМНОГО ЧИТАННЯ!
День Соборності відзначається в Україні щороку 22 січня, на честь проголошення в цей день у 1919 році Акту возз'єднання Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Тоді незалежні частини України, що постали на уламках зруйнованих Російської та Австро -Угорської імперії, об'єдналися в єдину соборну Українську державу. Український народ, що століттями був розділений між різними країнами, визволився з неволі і отримав можливість об'єднатися на своїй землі в цілісній Україні.
Цього дня також згадують подію, яка відбулася 22 січня 1918 року, рівно роком раніше. Це прийняття Українською Центральною Радою 4-го Універсалу, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки, що також стало важливим кроком до становлення сучасної української держави.
(За матеріалами https://mala.storinka.org./вірші-до-дня-соборності-україни.html)
З нагоди свята працівники центральної районної бібліотеки підготували перегляд літератури "День Соборності України - символ національного єднання українського народу".
Про події, які відбувалися 22 січня 1919 року в Києві на Софіївському майдані, ви можете дізнатися, переглянувши фільм "Акт Злуки 22 січня 1919" на https://www.youtube.com/watch?v=NLOlJDrLfoU або на нашій сторінці у Фейсбук. Запрошуємо до перегляду.
