"На Пилипівці ще люди ситі"

   28 листопада  у правосланих християн та греко-католиків розпочався Різвяний піст, який триватиме сорок днів - до 7 січня.

   Цей піст ще називають Пилипівським або Пилипівкою, тому що напередодні - 27 листопада - церква відзначає день преподобного апостола Пилипа. 

 
    Порівняно з Великоднім  постом, цей - менш суворий, і тому Пилипівка минала відносно легко. "На Пилипівці ще люди ситі",- говорили в народі. Цей час без м'яса і молока прожити було легше, бо саме тоді розпочинали  запаси свіжоквашених і солених овочів: капусти, буряків, огірків; споживали багато різних видів олії: сім'яної (конопляної), лляної, соняшникової, рижієвої, макової, а також макухи з неї. З макухи й смаженого насіння робили пісне молоко і вурду (урду). Для цього терте конопляне насіння (сім'я) або подрібнену макуху заливали окропом, добре розмішували і варили доти, доки на поверхні води не з'являлася жовта піна. Її знімали друшлячком і використовували як приправу, як начинку для пирогів чи вареників.

   Піст вводив обмеження не тільки на їжу, а й на одяг, крім цього, суворо обумовлювались правила поведінки. Так, дівчатам у піст заборонялося носити сережки й стрічки, жінкам - одягати сорочки з червоною вишивкою. І, можливо, через оті строгощі такими очікуваними й радісними були зимові святки.

     Пилипівка// Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї/ В. К. Сапіга.- К.: Т-во " Знання України".- 1993.- С. 100.      

"Класики мандрують у часі"

   

    Незабутні шедеври української класики мають загальне визнання і є взірцями національної культури. Вони і нині захоплюють серце читача будь-якого віку, адже у них йдеться про вічні цінності.

    До уваги читачів бібліотеки представлена книжкова виставка-календар "Класики мандрують у часі". 

       Виставка  підготовлена  з  нагоди  175 - річчя  від дня народження   Івана Нечуя-Левицького,  150-річчя від дня народження Ольги Кобилянської, 100-річчя від дня народження Григорія Донця, 100-річчя від дня народження Платона Воронька, 150-річчя від дня народження Бориса Грінченка та 180-річчя від дня народження Марко Вовчок.  

"Схилімо голови в скорботі"

       

      У цьому році минає 80 років від жахливих подій на Україні - подій, що своєю жорстокістю і звіринністю в людській подобі не знаходять прикладу в історії людства. 

     З находи цієї трагічної дати у бібліотеці відбувся  день інформації "Схилімо голови в скорботі".

                              

"Якщо на Михайла ніч буде ясна, то зима сніжна й красна"

               21 листопада православна церква вшановує Архістратига Михайла.

  У святковому богослужінні Михайло прославляється як Архістратиг, тобто головнокомандуючий небесними силами, який із моменту вигнання з небес сатани веде невпинну боротьбу із силами тьми, із силами диявола, пильно стежачи за всіма його підступами.

     Не випадково на іконах Михайло зображається у вигляді воїна, одягнутого в залізні лати, із списом та щитом в руках, топчучого ногами дракона-сатану. У народній уяві Михайло - це мужній лицар, який перемагає всі темні сили нашої землі.

   Мисливці в Україні також вважають Михайла своїм покровителем, суддею, оборонцем на полюванні. Тому-то в цей день, на Михайла, колись мисливці йшли до церкви й перед іконою св. Архістратига ставили свічку.

     В народі вважають: "Якщо на Михайла ніч буде ясна, то зима сніжна й красна".

         День Михайла// Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї/ В. К. Сапіга.- К.: Т-во " Знання України".- 1993.- С. 98-99.

"Краєвиди краю її душі"

    Майстра аматорського кіно та художньої фотографії, корінну волинянку Ірину Левчанівську особливо представляти не потрібно. Її ім'я уже давно відоме в широких колах громадськості. 

   Про світ захоплень цієї чудової, обдарованої жінки свідчать її творчі доробки. Вона є автором багатьох аматорських фільмів, цілий ряд яких відзначено дипломами, іншими почесними нагородами на різноманітних конкурсах і фестивалях; автор книг - "Далеке і близьке" (2000), "Згадалось мені" (2001), "Сенаторка" (2004), "Ще не забулося..." (2006); фотоальбомів "Луцьк у 50-их роках ХХ століття на світлинах Ірини Левчанівської" (2003), "Мій кольоровий Луцьк" (2004).  Ірина Левчанівська - відомий на Волині краєзнавець, автор багатьох історико-краєзнавчих праць, учасник наукових конференцій. 

     Ірина Олександрівна понад усе любила неньку - Україну, якій вірою і правдою служила все своє далеко не просте і бурхливе життя.  З нагоди 100-річчя від дня народження нашої славної землячки працівники відділу обслуговуаання організували перегляд літератури "Краєвиди краю її душі".

У "Скарбничку бібліографа"

 

     

        поповнилася   новими   матеріалами. 

Бібліографічний дайджест "Книги наших земляків" ( у 2-х випусках)

(про письмеників і поетів Рожищенського краю)  

та вебліографічний покажчик "Голодомор 1932-1933 років в Україні"

(до 80-річчя голодомору) 

           

         

    

                             підготувала провідний бібліограф Лариса Сеник.

На допомогу сільським бібліотекарям

       Для підвищення фахового рівня сільських бібліотечних працівників в центральній районній бібліотеці для дорослих систематично проводяться навчання бібліотекарів. На даний час практикум по довідково-бібліографічній  та інформаційній роботі проводить провідний бібліограф Лариса Сеник; по веденню облікових документів - зав. відділом комплектування і обробки літератури Ілона Підлипна і провідний бібліотекар Наталія Чуб.

                       

Урок рідного слова

Берегти, плекати

Буду всюди й повсякчас,-

Бо єдина - так, як мати,-

Мова в кожного із нас!

                       Володимир Лучук

           
Напередодні Дня української писемності і мови  працівники районної бібліотеки для дорослих спільно з учнями 9-го класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 1 м. Рожище  та класним керівником Тетяною Жиленковою організували і провели

                                       Урок рідного слова "Мово моя українська".