28 листопада у правосланих християн та греко-католиків розпочався Різвяний піст, який триватиме сорок днів - до 7 січня.
Цей піст ще називають Пилипівським або Пилипівкою, тому що напередодні - 27 листопада - церква відзначає день преподобного апостола Пилипа.
Порівняно з Великоднім постом, цей - менш суворий, і тому Пилипівка минала відносно легко. "На Пилипівці ще люди ситі",- говорили в народі. Цей час без м'яса і молока прожити було легше, бо саме тоді розпочинали запаси свіжоквашених і солених овочів: капусти, буряків, огірків; споживали багато різних видів олії: сім'яної (конопляної), лляної, соняшникової, рижієвої, макової, а також макухи з неї. З макухи й смаженого насіння робили пісне молоко і вурду (урду). Для цього терте конопляне насіння (сім'я) або подрібнену макуху заливали окропом, добре розмішували і варили доти, доки на поверхні води не з'являлася жовта піна. Її знімали друшлячком і використовували як приправу, як начинку для пирогів чи вареників.
Піст вводив обмеження не тільки на їжу, а й на одяг, крім цього, суворо обумовлювались правила поведінки. Так, дівчатам у піст заборонялося носити сережки й стрічки, жінкам - одягати сорочки з червоною вишивкою. І, можливо, через оті строгощі такими очікуваними й радісними були зимові святки.
Пилипівка// Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї/ В. К. Сапіга.- К.: Т-во " Знання України".- 1993.- С. 100.
Пилипівка// Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї/ В. К. Сапіга.- К.: Т-во " Знання України".- 1993.- С. 100.
Немає коментарів:
Дописати коментар