середа, 30 вересня 2020 р.

30 вересня Всеукраїнський день бібліотек

Бібліотека... Серце завмира,

Коли пірнаю в тишу таємничу,

Святилище пізнання і добра.

Що в майбуття через минуле кличе...

...До дива знань і мрій, о друзі, йдіть!"

Високий дух летітиме далеко...    

Аби сказати: "Зупинися мить!"

                                                                                  Кажу лише: "Живи,  бібліотеко!"

                                                                                                                 Надія Петренко

                         Дорогі читачі, колеги, друзі, поціновувачі нашого блогу!

Прийміть щирі  вітання з нагоди ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ДНЯ БІБЛІОТЕК!

Бажаємо вам міцного здоров'я, миру, щастя, 

добра та впевненості у завтрашньому дні! 

З нагоди свята пропонуємо вашій увазі книжковий вернісаж 

"Чарівний світ книжок великих і малих". 

Запрошуємо до перегляду.


30 вересня в приміщенні РД "Просвіта" відбулися урочистості з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек Працівників бібліотечної ниви прийшли привітати очільники району: голова  райдержадміністрації Сергій Шкода, голова районної ради Андрій Музика, завідувач сектору культури РДА Тетяна Новосад, директор централізованої бібліотечної системи Світлана Осипчук, також гостем свята стала депутат Рожищенської районної ради, помічник народного депутата Вячеслава Рубльова  Оксана Філіпчук. 
Грамоти та подяки від райдержадміністрації, районної ради, сектору культури отримали працівники центральної районної бібліотеки: завідувачка відділом обслуговування Галина Корнійчук, провідний методист ЦБС Катерина Олексюк, провідний бібліотекар відділу обслуговування  Любов Плохотюк, інженер комп'ютерних систем Павло Юзвяк, бібліотекар з інформаційних технологій Неоніла Антонюк, художник - офомлювач ЦБС Ірина Сидорук, провідний бібліотекар відділу комплектування і обробки літератури Руслана Ковалюк, а також працівники районної дитячої бібліотеки та бібліотек-філій..
Приємною несподіванкою для бібліотекарів стало отримання сучасного кольорового принтера від благодійного фонду Ігоря Палиці "Тільки разом" за сприянням народного депутата Вячеслава Рубльова . Ми щиро дякуємо за розуміння та підтримку., адже подарунок буде використовуватися бібліотекарями для проведення і підготовки масових заходів, для створення атмосфери краси та затишку установи, для наших відвідувачів бібліотеки.
Щире велике ДЯКУЄМО нашим постійним спонсорам, які допомагають у святкуванні Всеукраїнського дня бібліотек!!!
А ще дарунком для бібліотекарів став вітальний концерт, підготовлений ансамблем "Колорит" районного Дому "Просвіта".


                   







понеділок, 28 вересня 2020 р.

"Фаворит української драматургії"

"... він був одним з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література ..."
                                                                         Іван Франко

«...Він був одним з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література» (І. Франко).

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/karpenko-karij-ivan/3371-vislovlyuvannya-vidomikh-lyudej-pro-tvorchist-ivana-karpenko-karogo Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

 Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище Тобілевич) (1845–1907) — український письменник, драматург, актор, режисер, громадський діяч,основоположник українського професійного театру.

 Один із корифеїв українського театру, саме Карпенко-Карий у загальновизнаній драматургічній тріаді, поруч з М. Кропивницьким і М. Старицьким, став творцем соціальної драми, свідомо йдучи на розрив із тими традиціями етнографічно-побутового театру, які ще продовжували живити музично-драматичну стихію українського театру. Драматург як новатор залишився  глибоко національним митцем, але він повніше, ніж його сучасники, засвоював досвід західноєвропейської драматургії, прагнучи вивести український театр на нові рубежі.  

Він є автором 18 оригінальних п'єс, зокрема, "Бурлака" (1883), "Розумний і дурень" (1885), "Наймичка"(1885), "Мартин Боруля" (1886), "Безталанна" (1886), "Понад Дніпром" (1887), "Сава Чалий" (1899), «Сто тисяч» (1890), "Хазяїн"(1900), "Суєта" (1903), "Житейське море" (1904) та ін.

З нагоди 175- річчя від дня народження драматурга у центральній районній бібліотеці організовано тематичну полицю "Фаворит української драматургії". Запрошуємо ознайомитися.


"Трагедія Бабиного Яру в серці українського народу"

   

Бабин Яр - всесвітньо відоме місце трагедії, що стало символом Голокосту.

На території Бабиного Яру була мережа глибоких ярів на північно - західній околиці Києва довжиною 2,5 км, оточених, з одного боку, пустирем і урочищем, а з другого - кладовищем (нині - на території Ситрецького житлового масиву). 79 років тому починаючи з 29 вересня 1941 до жовтня 1943 років в урочищі Бабин Яр здійснювалися масові розстріли населення Києва.  Тут в роки фашистської окупації України було розстріляно понад 100 тисяч громадян.  

Фашистські карателі знищували за національною належністю євреїв і ромів - жінок, стариків і дітей, за ідеологічною - комуністів і комсомольців,  підпільників, партизан, військовополонених, а також тих, хто не догодив владі "вищої раси".

Саме Київ став першим у Європі містом, де знищили всю єврейську громаду.

29 вересня в Україні вшановують пам'ять жертв Бабиного Яру. 

У центральній районній бібліотеці підготовлено тематичну полицю "Трагедія Бабиного Яру в серці українського народу", яка знайомить читачів з трагічними подіями тих років.


Золоті розсипи мудрості



Що було головним у моєму житті? 

Без вагань відповідаю: любов до дітей  

                             В. Сухомлинський



 28 вересня - день народження видатного українського педагога - гуманіста, 

заслуженого вчителя України, ученого зі світовим ім'ям, публіциста, 

письменника і просто Людини з великої літери 

ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО (1918-1970).

Великий педагог і мудрий учитель, - у його палкому серці жила велика доброта  та любов до всього світу. Він не лише навчав, а й прищеплював кожній дитині найкращі людські якості, виховував доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі.

Василь Олександрович Сухомлинський - автор 48 монографій і брошур, понад 600 статей та 1500 оповідань і казок для дітей. Загальний тираж його книжок, що вийшли в світ в Україні, становить понад 15 мільйонів примірників. Твори Сухомлинського видавалися в республіках, що входили до складу СРСР, а також в Англії, Болгарії, Іспанії, Китаї, Монголії, Німеччині, Польщі, Румунії, Угорщині, Фінляндії, Франції, Чехословаччині, Фінляндії, Югославії, Японії.

Василь Сухомлинський був вдумливим дослідником дитячої душі, чуйним наставником молоді, педагогом, що втілив у собі найкращі риси викладача. Педагоги багатьох поколінь вважають його видатним майстром педагогічної публіцистики, високообдарованим вихователем, який органічно поєднав у своїй діяльності теорію з практикою, і твори якого увійшли в скарбницю науково-педагогічної думки. 

Пропонуємо вашій увазі ВИСЛОВИ МУДРОГО ВЧИТЕЛЯ В. СУХОМЛИНСЬКОГО про значення книги у житті дитини:

- Читання як джерело духовного збагачення не зводиться до вміння читати; з цього вміння воно тільки починається.

- Вміти читати - означає бути чутливим до змісту й краси слова, до його найтонших відтінків.

- Життя сучасної людини немислиме без того постійного духовного спілкування з книжкою, яке надихається гордим людським прагненням звеличити самого себе.

- Читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе.

- Книжка - це могутнє знаряддя, без неї я був би німим або недорікуватим.

- Атмосфера любові до книжки, поваги до книжки, благоговіння перед книжкою - в цьому полягає суть школи і педагогічної праці.

- Читання - це праця, творчість, самовиховання твоїх духовних сил, волі.

- Як квітка тягнеться до сонця, так допитливий розум і чутливе серце дитини тягнеться дол вчителя - світоча знань, а світочем знань він може стати тільки тоді, коли у вогонь думки щоденно підливається пальне - мудрість книг.

- Виховання - насамперед слово, книжка і живі людські відносини.

про могутній засіб виховання - літературу:

- Знання літератури тісно пов'язано з моральним вихованням людини.

- Література вчить жити, стає підручником життя завдяки тому, що сприймання художнього образу пробуджує естетичні й моральні почуття в їх тісній єдності.

 - Справжній майстер - словесник уміє добитися того, щоб його вихованцям хотілося стати кращими, ніж вони є.

- Як учитель музики несе на урок скрипку, так в руках словесника на уроці літератури повинно звучати художнє слово, яке розкриває ідею, а не нудна розповідь про ідею.

- Викладання літератури має бути безпосереднім зверненням до душі людини.

- Література - це людинознавство, а викладання, вивчення літератури - це музика душі, музика слова; а вчитель повинен бути тим митцем, який доносить звучання цієї музики до юного серця.

                                                                                     Шкільна бібліотека - 2008. -№ 2. - С.12-14

Ці та інші крилаті вислови великого педагога читайте на: 

https://vseosvita.ua/library/krilati-vislovi-velikogo-pedagoga-25652.html

https://dytpsyholog.com/2016/06/17/20-висловлювань-в-о-сухомлинського-про/

https://naurok.com.ua/post/10-zolotih-citat-v-suhomlinskogo-pro-shkolu-ta-vihovannya

https://vislovi.in.ua/vyslovy-ta-aforyzmy-vasylya-suhomlynskogo/

http://aphorism.org.ua/search.php?    та ін.

Для більш детального знайомства із життєвим та творчим шляхом Василя Сухомлинського пропонуємо переглянути документальний фільм "Василь Олександрович  Сухомлинський. Павлиський романтик" на  нашій сторінці у Фейсбук чи на https://www.youtube.com/watch?v=w5lwIEGk0C8

пʼятниця, 25 вересня 2020 р.

Європейський день грибів

відзначається в четверту суботу вересня. Нинішнього року він припадає на 26 вересня.   Це цікаве екологічне свято. Метою його заснування  було відзначити для широкої громадськості важливість грибів. Адже гриби - це важлива ланка екосистеми поряд з тваринами, рослинами, вірусами та бактеріями. Європейський день грибів щороку присвячують новому виду. Організатори щоразу обирають "їстівний гриб року", який стає головною темою дня. Наприклад, найперше свято було цілком присвячене польському грибу.                                           

В Україні - центрі Європи - сезон грибів у розпалі. Постає питання: чому ж люди так люблять збирати гриби? Ймовірніше, що комусь подобається прогулятися лісовими стежками, і збір грибів допомагає сумістити приємне з корисним. А комусь, можливо, просто набридло щоденне просиджування за комп'ютером чи гаджетом. Безсумнівно, що проживання в сучасному мегаполісі непомітно забирає дуже багато життєвих сил, а збирання грибів допомагає досягти єднання з природою, почерпнути її позитивну енергію, позбутися накопичення втоми. Тому закликаємо вас, дорогі наші читачі блогу, завтра у вихідний день гайнути до лісу і відчути себе справжнім грибником!

Для наших дівчат- бібліотекарів ранній підйом і довгі прогулянки вологим лісом не є проблемою. По гриби вони їдуть сміливо, бо вміють відрізнити їстівні від отруйних. А все тому, що багато читають і багато знають.

       

                                         

Тому запрошуємо вас до центральної районної бібліотеки для знайомства із  цікавою і корисною книгою, яка побачила світ ще у 1979 році. Старенька, зачитана, - вона не втратила актуальності і сьогодні, бо користується надзвичайним попитом у читачів. Єлін Ю. Я, Зерова М. Я та ін. Дари лісів.- К.: Урожай, 1979.- 392 с. Саме для любителів "тихого полювання" корисним буде розділ "Їстівні та отруйні гриби". Тут ви дізнаєтеся як правильно збирати гриби і як їх заготовляти про запас. Книга містить кольорові таблиці із зображенням їстівних і отруйних грибів. 
                           
                                                                                             
Гриби - справжній хіт сезону. Вони не тільки смачні, але і дуже корисні. У них містять вітаміни, мінерали, цінні білки, ефірні масла, антиоксиданти. Гриби допомагають поліпшити роботу травної системи, очищають організм і перешкоджають накопиченню в організмі холестерину.
Пропонуємо вам приготувати цікаві оригінальні і смачні страви з грибів, які сподобаються навіть найвибагливішому гурману. Рецепти від наших читачів:

Солянка: (консервація) - 5 кг капусти, по 1 кг - моркви, цибулі, грибів (відварених), 200 оцту (можна чуть менше- додати до смаку),200-250 г цукру (до смаку), 4-6 ст. л. солі (до смаку), 0,5 л олії, поперчити. Варити 1 годину. Закривати в чисті сухі банки. Не стерилізувати. Вихід 6-6,5 л.

Мариновані гриби (консервація)  - 1 л води, 2 л відварених грибів, 2 стоп. оцту, 4 ст. л. цукру, 2 ч.л. солі, чорний перець горошком, духмяний перець (5-6 шт.), лавровий лист. Кип'ятити 30 хв. Не стерилізувати. Закривати в чисті сухі банки.

Гриби в томаті (консервація) -  1 кг варених грибів, 0,5 кг цибулі (пережарити), 1 стак. олії, 0,5 стак. оцту, 1 стак. цукру, 1 банка томатного соусу (можна трохи менше), сіль на смак. Варити 20 хв. Накладати в півлітрові банки. Стерилізувати 10 хв. Вихід 3 банки по 0,5 л.

Печериці мариновані (не консервувати) - 1 кг грибів помити і вкинути в окріп, зняти з вогню, накрити кришкою на 20 хв. В літрову банку покласти: 1 ст. л. солі, 3 ст. л. цукру, 4 ст. л. оцту, 5 ст. л. олії, 3 зубчики часнику, 10 горошин чорного перцю,, 1/4 ч. л. чорного меленого перцю, 2 шт. гвоздики, 2 шт. лаврового листа. Все перемішати. Пропарені гриби відцідити і скласти в банку зі спеціями. потрусити. Поставити в холод, струшувати кожні 30 хв. Через 12 год гриби готові.
 СМАЧНОГО!

неділя, 20 вересня 2020 р.

"Містична та реальна Дара Корній"

20 вересня відзначає свій 50-річний ювілей українська письменниця - прозаїк, яка працює у жанрі фентезі, ДАРА КОРНІЙ (справжнє  ім'я - Мирослава Іванівна Замойська)

                             

                  


Народилася 20 вересня 1970 року в селі Секунь Старовижівського району Волинської області. Середню школу закінчила в селі Княже Сокальського району Львівської області. Вищу освіту здобула на журналістсько - редакторському відділенні Українського поліграфічного інституту у Львові (нині Українська академія друкарства). 

Перший роман письменниці в жанрі фентезі — «Гонихмарник» — було видано у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля» у 2010 році. Книга принесла авторці третю премію літературного конкурсу «Коронація слова» 2010 року в номінації «роман», була удостоєна нагороди «Дебют року» від видання «Друг читача» та стала лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» — «Відкриття себе» імені Володимира Савченко. Після публікації першого роману Дара Корній отримала неофіційне звання «української Стефані Майєр».

«Моя донька зачитувалась вампірськими сагами Майєр і щоразу із запалом переказувала мені їх сюжети, — зізнається Дара Корній. — Мене злило те, що українські підлітки захоплюються чужинською міфологією, не здогадуючись навіть, наскільки потужним є пласт рідної української міфології. Гонихмарником прагнула довести, що рідна міфологія нічим не гірша, а навіть краща». 

 А далі вийшли з-під пера: "Тому, що ти є " (2012), "Зворотний бік світла" (2012), "Зірка для тебе" (2013), "Зворотний бік темряви" (2013), "Зозулята зими" (2014), "Щоденник Мавки" (2014), "Крила кольору хмар" (2015), "Петрусь - химородник" (2015), "Зворотній бік сутіні" (2016), "Зворотній бік світів" (2016), "Місячне насіння" (2017), "Чарівні істоти українсько7го міфу Духи природи" (20176), "Сузір'я Дів" (2018), "Місяцівна" (2019), "Чарівні істоти українського міфу. Домашні духи" (2019),

    Дара Корній живе у Львові. Виховує старшу дочку Ірину та молодшого сина Максима, яких вважає найважливішим і головним досягненням у житті. Працює в Львівській національній академії мистецтв. Захоплюється дохристиянською міфологією, праукраїнськими віруваннями, етнографією, казками, народною музикою, книгами.

    (За матеріалами: https://bookclub.ua/read/korniy/)

    З нагоди 50-річного ювілею письменниці для читачів бібліотеки підготовлено тематичну полицю "Містична та реальна Дара Корній", де розміщено твори письменниці та матеріали про її життєвий та творчий шлях. Запрошуємо до перегляду.

     
    Пропонуємо вашій увазі аудіознайомство із книгою Дари Корній "Гонихмарник" на:

     https://www.youtube.com/watch?v=136-s0PulYM

    20 вересня - Всенародний День батька в Україні

     Всенародний День Батька в незалежній Україні ще порівняно молоде свято. Його ініціаторами  виступили МГО «Міжнародний Центр Батьківства» та Всеукраїнський громадський комітет з підтримки сім'ї та відповідального батьківства за підтримки Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту.

    Під час прес-конференції, проведеної ініціаторами Всенародного Дня Батька в Україні 18 вересня 2009 року в УНІАН, було оголошено, що кожна третя неділя першого осіннього місяця (вересень) стає датою, коли українське суспільство висловлює свою єдність і особливу повагу цим загальнолюдським сімейним і державним цінностям. Святкові заходи підкреслюють важливість ролі батька і сім'ї в цілому. Нинішнього року свято припадає на 20 вересня.

     З нагоди Всенародного дня батька пропонуємо ознайомитися  із антологією української поезії ХІХ-ХХІ століть "Книга про Батька" із фонду нашої бібліотеки.

    ..."Молоде, але дуже серйозне, зосереджене обличчя. Напевно, він в ту мить думав про дружину і сина, про батька й матір, про рідних - всіх тих, для кого робив цей знімок: ось легка усмішка, затамована любов і радість торкаються краєчків його уст. Але тривога і важка втома в очах від одвічної і трагічної солдатської роботи затьмарюють погляд, затьмарюють все зображення...

    В цій давній, із нечіткими обрисами світлині з фронту побачили ми узагальнений образ віковічного слов'янина - хлібороба - українця, який став мужнім воїном, коли до цього покликала Вітчизна, коли прийшла лиха година...., побачили  образ багатьох батьків, які воювали, захищали свою землю від ворога і перемогли в страшній війні ХХ століття..."

                                                                   Анатолій Макогон

                                                              "Розмова батька й сина"

                                                             - Навіщо зорі, тату, в небі?

                                                             Та місяць ясний угорі?

                                                             - Для цього є своя потреба:

                                                            Щоб не згубились кораблі.

                                                           - Навіщо ця стежина в полі?

                                                            Тополі пух, вишневий сад?

                                                           -  То українська наша доля -

                                                            І в дощ, і в спеку, в снігопад!

                                                           - Що означає, тату, доля?

                                                           В народів наших вона є?

                                                          - На та Всевишнього є воля,

                                                           У кожного життя своє.

                                                         - Свята земля - то Батьківщина.

                                                          Хто освятив її і чим?

                                                         - Героїв кров і Бог Єдиний -

                                                          Тризубцем, символом святим.

                                                                                                             20 червня 1999

     "Книга про Батька " -   унікальне видання в історії української і світової літератури, яке з’явилося друком у республіканському видавництві «Криниця» (Київ) у 2013 році. Десять років тому тут було видано Антологію віршів про Матір. І ось – літературна новинка, в якій представлено вірші 320 українських поетів XIX-XXI століть присвячені батьку та батьківству,  від Тараса Шевченка до молодих поетів сучасності. Серед поетів - класики, широко знані і визнані майстри слова - Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Старицький, Маркіян Шашкевич, Олександр Олесь, Павло Тичина, Максим Рильський, Євген Маланюк, Євген Плужник, Володимир Свідзинський, Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Дмитро Павличко, Микола Вінграновський, Іван Драч, Борис Олійник, Василь Стус, Василь Симоненко та цілий ряд інших, а поруч з ними - представники молодої генерації української поезії. У "Книзі про батька" також представлені поети української діаспори. Загалом до видання включено понад 300 імен. Наприкінці вміщено біографічні довідки про авторів. 

    Згідно задуму творців книги (В. Чуйко, народний художник України Л. Андрієвський, Т. Майданович) вона має послужити підсиленню в суспільстві поваги до інституту Батька, яка похитнулася в нашу гендерно розхитану, феміністичну епоху.


     


    четвер, 17 вересня 2020 р.

    Третій лауреат премії імені Івана Корсака

    У музеї Сучасного українського мистецтва у місті Луцьку відбулося вручення літературної премії імені Івана Корсака.

    Премію відомого українського письменника та журналіста  три роки тому заснувала його родина спільно з видавництвом "Ярославів Вал", в якому за життя письменник видав 17 своїх історичних романів. Премія створена з метою популяризації в Україні літератури історичної тематики та вшанування пам'яті Івана Корсака. Відтоді вручення премії проходить щорічно 15 вересня у день народження письменника.

    Твір, наданий для участі на здобуття нагороди, обов’язково має бути присвячений історії України, написаний українською мовою на високому художньому рівні та мати великий читацький розголос.

    Першим  лауреатом  премії  став  письменник, публіцист  філософ,  науковець  Петро  Кралюк. Минулого року премію присудили письменнику Миколі  Суховецькому з Одеси за історичну трилогію про Кирило - Медофіївське товариство («Зустріч  у  Лаврі», «Дівчина  з  голубом» і «Сніг  на  фортеп’яні»),  головними  героями  є  Костомаров, Куліш і Шевченко.

    Цьогоріч лауреатом премії імені Івана Корсака журі визначило сучасного письменника, прозаїка, літературознавця, публіциста, двічі лауреата премії "Книга року ВВС",   відомого блогера і політичного оглядача ЮРІЯ ВИННИЧУКА за історичні романи "Аптекар" та "Сестри крові".

     Юрій Павлович Винничук пройшов тернистий шлях до слави і успіху, займався перекладами і довгий час працював на видавництво "Піраміда". Зараз автор живе у Львові, продовжує складати власні книги і редагувати чужі. Він один із небагатьох сучасних письменників, що публікуються виключно українською мовою.   

    Серед найвідоміших художніх творів Винничука романи "Діви ночі" (1991), "Танго смерті" (2012), "Аптекар" (2015), "Цензор снів" (2016), "Лютція" (2017), "Сестри крові" (2018), "Нічний репортер" (2019). Серед творів для дітей — повість"Місце для дракона" (1990) та ціла низка казок: "Цукровий півник", "Метелик вивчає життя", казки про друзів Чеберяйчиків. Винничук також відомий як упорядник краєзнавчих книг "Легенди Львова" (1999), "Кнайпи Львова" (2000), "таємниці львівської кави" (2001), а також численних збірок та антологій української літератури. Зокрема, Винничук є упорядником антології української фантастики XIX століття "Огненний змій" (1989), збірки української літературної казки XIX століття "Срібна книга казок" (1993), збірки українських літературних казок "Зачароване місце" (2006) тощо. Крім того, у період 2001—2010 років у видавництві «Піраміда» вийшло 12 книжок різних авторів під брендом «Юрій Винничук презентує». Твори Винничука перекладено англійською, німецькою, французькою, хорватською, польською, чеською, болгарською, білоруською, сербською, російською, японською, китайською, есперанто та іншими мовами. 

    Роман "Аптекар" хронологічно «затиснутий» в тісну шпарину між 1646-1648 роками. Але цього достатньо щоб «проникнутись» атмосферою тогочасного міського життя, де було місце таким для нас диким речам як: відьмацтво, чаклування, страти на головній площі, катування, алхімія, аптекарська справа, що часто межувала з містичними знаннями, антисанітарія та загалом звичне для тих часів життя. Описи вдаються автору найкраще. Натуралістична деталізація справляє неабияке враження. Під пером майстра слова все навкруги оживає, вивільняє свої запахи, звуки, являє світу нутро міста. Цей сильний образ значною мірою відрізняється від звичного солоденького, просякнутого кавовими ароматами міста. 

    Отже, середина сімнадцятого століття, місто Львів, що знаходиться в складі Речі Посполитої, молодий хірург-фармацевт «ненароком» успадковую аптеку. А аптека в ті часи була не лише торговим підприємством, а виконувала більш розширені функції. Аптекар користувався повагою, його часто запрошували бути присутнім підчас катувань злочинців та відьом, щоб не дозволити кату просто вбити винного, а лишити щось на поталу народу. Адже, люди полюбляли публічні страти, а кати були надзвичайно винахідливими у виборі тортур. А якщо це ще й була відьма, то тут не вистачало і дня щоб утілити у життя всі фантазії міського ката. Аптекарі часто купували у ката деякі частини тіла мерців, щоб потім використати їх у фармації. Винничук безжально змальовує такі буденні речі створюючи просто вражаючі картини, які читаються то з огидою, то з зацікавленням. І коли ловиш себе на зацікавленні – стає якось не по собі.

    Загалом роман зосереджений на прикрому випадку, що ледь не вартував життя аптекарю. В романі також присутня трохи розмита детективна лінія, розгадка якого заскочить читача зненацька. Але насамперед це роман про життя міста, його звичаї та буденність, антураж якого трохи затьмарює увагу читача до колізії сюжету.  

    Роман "Сестри крові" - сюжетно дещо пов’язаний з «Аптекарем», бо має одних і тих діючих осіб і це дійсно пречудово. Бо автор витворив напрочуд яскравих персонажів, а також передав атмосферу Львова сімнадцятого століття, певно й сам не хотів все це відпускати, тому й створив своєрідне продовження.

    Події розгортаються напередодні облоги Львова й славнозвісної (але оповитого міфами й придуманими легендами походу Богдана Хмельницького на Львів) оборони міста від ворога у 1648 році. Тут є всі наші добрі знайомі з «Аптекаря»: аптекар Лукаш, чорнокнижник і медик Калькбреннер, Рута кохана і помічниця Лукаша, львівський кат Каспер, слуга аптекаря Айзек, бургомістр Грозваєр, чорт Франц і перевдягнена у Лоренцо красуня Юліана, котрій автор відводить першу скрипку у романі. Й хоча дія на початку твору відбувається то у Гданську, то в іншому портовому місті, то на піратському облавку, основні ж сюжетні колізії мають чин у Львові.

    Після того як Юліана помстилася за смерть сестри, у Місті Лева на неї чатувала смерть, тому багато років вона у іпостасі Лоренсо «піратила» по морях і океанах. Але щось змінилося, і її буквально потягло до Львова і, як виявилося, в саме слушний час. Бо довкола Львова згуртувалися темні хмари не тільки через козацько-татарську навалу, а й з потойбічних причин. Виявляється у Львові збереглася «Біблія диявола», й на її полювання виходять декілька темних осіб: з Іспанії приїздить головний Інквізитор, королева Швеції Христина насилає своїх полювачів скарбів, а таємний орден «Сестер крові» має своє завдання щодо цієї книги. Власне, до Львова на передодні його облоги з’їжджаються такі одіозні особи, що присутність Юліани на деякий час відволікає її ворогів від себе й відстрочує розплату.  

    «Сестри крові» - це надзвичайно захопливий роман Юрія Винничука. Карколомні батальні сцени оборонців міста, ганебні втечі, накладення контрибуції, описи грабунку й безчинств, поведінка містян (русинів – українців, євреїв, поляків) під час навали, це також розвінчення міфів довкола Богдана Хмельницького, інтригуюча історія шварцвальдського таємничого ордену «Сестер крові», трішки фентезі (чорт Франц й упир Ульріх), ну і звісно любовна історія, яка б вона не була...

     (За матеріалами: https://www.booklya.ua/ua/critique/retsenziya-na-knigu-sestri-krov--59952/; https://www.booklya.ua/critique/retsenziya-na-knigu-aptekar-59564/ )

     Юрію Винничуку вдалося написати справжній містично-фантастичний твір про Львів середини XVII століття. Автор планує видати трилогію - продовження цього роману. 

    Ми щиро вітаємо Юрія Павловича Винничука з нагородою! А вас, дорогі наші читачі, запрошуємо у бібліотеку ознайомитися із чудовими творами  талановитого автора!