Третій лауреат премії імені Івана Корсака

У музеї Сучасного українського мистецтва у місті Луцьку відбулося вручення літературної премії імені Івана Корсака.

Премію відомого українського письменника та журналіста  три роки тому заснувала його родина спільно з видавництвом "Ярославів Вал", в якому за життя письменник видав 17 своїх історичних романів. Премія створена з метою популяризації в Україні літератури історичної тематики та вшанування пам'яті Івана Корсака. Відтоді вручення премії проходить щорічно 15 вересня у день народження письменника.

Твір, наданий для участі на здобуття нагороди, обов’язково має бути присвячений історії України, написаний українською мовою на високому художньому рівні та мати великий читацький розголос.

Першим  лауреатом  премії  став  письменник, публіцист  філософ,  науковець  Петро  Кралюк. Минулого року премію присудили письменнику Миколі  Суховецькому з Одеси за історичну трилогію про Кирило - Медофіївське товариство («Зустріч  у  Лаврі», «Дівчина  з  голубом» і «Сніг  на  фортеп’яні»),  головними  героями  є  Костомаров, Куліш і Шевченко.

Цьогоріч лауреатом премії імені Івана Корсака журі визначило сучасного письменника, прозаїка, літературознавця, публіциста, двічі лауреата премії "Книга року ВВС",   відомого блогера і політичного оглядача ЮРІЯ ВИННИЧУКА за історичні романи "Аптекар" та "Сестри крові".

 Юрій Павлович Винничук пройшов тернистий шлях до слави і успіху, займався перекладами і довгий час працював на видавництво "Піраміда". Зараз автор живе у Львові, продовжує складати власні книги і редагувати чужі. Він один із небагатьох сучасних письменників, що публікуються виключно українською мовою.   

Серед найвідоміших художніх творів Винничука романи "Діви ночі" (1991), "Танго смерті" (2012), "Аптекар" (2015), "Цензор снів" (2016), "Лютція" (2017), "Сестри крові" (2018), "Нічний репортер" (2019). Серед творів для дітей — повість"Місце для дракона" (1990) та ціла низка казок: "Цукровий півник", "Метелик вивчає життя", казки про друзів Чеберяйчиків. Винничук також відомий як упорядник краєзнавчих книг "Легенди Львова" (1999), "Кнайпи Львова" (2000), "таємниці львівської кави" (2001), а також численних збірок та антологій української літератури. Зокрема, Винничук є упорядником антології української фантастики XIX століття "Огненний змій" (1989), збірки української літературної казки XIX століття "Срібна книга казок" (1993), збірки українських літературних казок "Зачароване місце" (2006) тощо. Крім того, у період 2001—2010 років у видавництві «Піраміда» вийшло 12 книжок різних авторів під брендом «Юрій Винничук презентує». Твори Винничука перекладено англійською, німецькою, французькою, хорватською, польською, чеською, болгарською, білоруською, сербською, російською, японською, китайською, есперанто та іншими мовами. 

Роман "Аптекар" хронологічно «затиснутий» в тісну шпарину між 1646-1648 роками. Але цього достатньо щоб «проникнутись» атмосферою тогочасного міського життя, де було місце таким для нас диким речам як: відьмацтво, чаклування, страти на головній площі, катування, алхімія, аптекарська справа, що часто межувала з містичними знаннями, антисанітарія та загалом звичне для тих часів життя. Описи вдаються автору найкраще. Натуралістична деталізація справляє неабияке враження. Під пером майстра слова все навкруги оживає, вивільняє свої запахи, звуки, являє світу нутро міста. Цей сильний образ значною мірою відрізняється від звичного солоденького, просякнутого кавовими ароматами міста. 

Отже, середина сімнадцятого століття, місто Львів, що знаходиться в складі Речі Посполитої, молодий хірург-фармацевт «ненароком» успадковую аптеку. А аптека в ті часи була не лише торговим підприємством, а виконувала більш розширені функції. Аптекар користувався повагою, його часто запрошували бути присутнім підчас катувань злочинців та відьом, щоб не дозволити кату просто вбити винного, а лишити щось на поталу народу. Адже, люди полюбляли публічні страти, а кати були надзвичайно винахідливими у виборі тортур. А якщо це ще й була відьма, то тут не вистачало і дня щоб утілити у життя всі фантазії міського ката. Аптекарі часто купували у ката деякі частини тіла мерців, щоб потім використати їх у фармації. Винничук безжально змальовує такі буденні речі створюючи просто вражаючі картини, які читаються то з огидою, то з зацікавленням. І коли ловиш себе на зацікавленні – стає якось не по собі.

Загалом роман зосереджений на прикрому випадку, що ледь не вартував життя аптекарю. В романі також присутня трохи розмита детективна лінія, розгадка якого заскочить читача зненацька. Але насамперед це роман про життя міста, його звичаї та буденність, антураж якого трохи затьмарює увагу читача до колізії сюжету.  

Роман "Сестри крові" - сюжетно дещо пов’язаний з «Аптекарем», бо має одних і тих діючих осіб і це дійсно пречудово. Бо автор витворив напрочуд яскравих персонажів, а також передав атмосферу Львова сімнадцятого століття, певно й сам не хотів все це відпускати, тому й створив своєрідне продовження.

Події розгортаються напередодні облоги Львова й славнозвісної (але оповитого міфами й придуманими легендами походу Богдана Хмельницького на Львів) оборони міста від ворога у 1648 році. Тут є всі наші добрі знайомі з «Аптекаря»: аптекар Лукаш, чорнокнижник і медик Калькбреннер, Рута кохана і помічниця Лукаша, львівський кат Каспер, слуга аптекаря Айзек, бургомістр Грозваєр, чорт Франц і перевдягнена у Лоренцо красуня Юліана, котрій автор відводить першу скрипку у романі. Й хоча дія на початку твору відбувається то у Гданську, то в іншому портовому місті, то на піратському облавку, основні ж сюжетні колізії мають чин у Львові.

Після того як Юліана помстилася за смерть сестри, у Місті Лева на неї чатувала смерть, тому багато років вона у іпостасі Лоренсо «піратила» по морях і океанах. Але щось змінилося, і її буквально потягло до Львова і, як виявилося, в саме слушний час. Бо довкола Львова згуртувалися темні хмари не тільки через козацько-татарську навалу, а й з потойбічних причин. Виявляється у Львові збереглася «Біблія диявола», й на її полювання виходять декілька темних осіб: з Іспанії приїздить головний Інквізитор, королева Швеції Христина насилає своїх полювачів скарбів, а таємний орден «Сестер крові» має своє завдання щодо цієї книги. Власне, до Львова на передодні його облоги з’їжджаються такі одіозні особи, що присутність Юліани на деякий час відволікає її ворогів від себе й відстрочує розплату.  

«Сестри крові» - це надзвичайно захопливий роман Юрія Винничука. Карколомні батальні сцени оборонців міста, ганебні втечі, накладення контрибуції, описи грабунку й безчинств, поведінка містян (русинів – українців, євреїв, поляків) під час навали, це також розвінчення міфів довкола Богдана Хмельницького, інтригуюча історія шварцвальдського таємничого ордену «Сестер крові», трішки фентезі (чорт Франц й упир Ульріх), ну і звісно любовна історія, яка б вона не була...

 (За матеріалами: https://www.booklya.ua/ua/critique/retsenziya-na-knigu-sestri-krov--59952/; https://www.booklya.ua/critique/retsenziya-na-knigu-aptekar-59564/ )

 Юрію Винничуку вдалося написати справжній містично-фантастичний твір про Львів середини XVII століття. Автор планує видати трилогію - продовження цього роману. 

Ми щиро вітаємо Юрія Павловича Винничука з нагородою! А вас, дорогі наші читачі, запрошуємо у бібліотеку ознайомитися із чудовими творами  талановитого автора!