понеділок, 30 грудня 2013 р.

З Новим роком! З новим щастям!



Шановні користувачі нашого блогу!
Колектив Рожищенської районної бібліотеки для дорослих
щиро вітає Вас і Ваші сім'ї з Новим Роком та Різдвом Христовим!
Нехай новий 2014 рік здійснить Ваші найзаповітніші мрії, 
обдарує Вас усіма благами і наповнить серця оптимізмом, вірою та надією! 
Миру Вам, любові та сімейного затишку!
Дякуємо, що Ви з нами!
Веселих свят!

вівторок, 24 грудня 2013 р.

"Не віщою струною і не голосом гучним, а прадавньою луною озвуся з далини"

                    

     
        Я ще вернуся недмінно,

        Куди б дороги не вели.

       Вернуся піснею своєю

       Своїми думами вернусь

       І тихо з рідною землею

       Навіки вічні обнімусь.

                                           
                  Олександр Богачук


   
         Щороку 18 грудня пломеніють живі квіти біля пам'ятника поета-пісняра Олександра Богачука у рідному селі Сокіл, щороку згадуть поета-людину, яка безмежно любила рідну землю, щороку лунає поезія, звучать пісні.
         В цьому році поету виповнилося б 80 років від дня народження. З нагоди ювілею центральна районна бібліотека для дорослих спільно з учнями 9-го класу ЗОШ № 1 м. Рожище провели літературно-музичний вечір: "Не віщою струною і не голосом гучним, а прадавньою луною озвуся з далини".
            Ведуча Неля Антонюк ознайомила присутніх з життєвим і творчим шляхом Олександра Богачука. Учні переглянули презентацію  фотоматеріалів із сімейного альбому поета  "Я ще вернусь неодмінно".  Прозвучали пісні та вірші славетного земляка  -"Розквітай моя Волинь", "Тиша навкруги", "Іду я росами", "Тихо падає цвіт", "Троянди на пероні", "Димить туман", "Щедрик". 



 

 

    Для читачів бібліотеки організована книжкова виставка "Я ще вернусь недмінно"



                  
       
           Світла пам'ять про Олександра Богачука назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав і любив, кого надихали, окрилювали його поезії і пісні. 

четвер, 19 грудня 2013 р.

Покладіть гостинець під подушку

     
        Кажуть, що колись на нашій землі важко було знайти українську хату, де не було б на стіні образа Святого Миколая. І на всіх іконах у Миколая - добре й ласкаве обличчя, розкішна борода. Таким змальовують його й численні перекази. І кожна християнська душа любила цього великого Чудотворця, горнулася до нього і зверталася із своїми потребами, бо, мовляв, серце чує і знає, що він колись, за свого життя, був добродієм, отож і тепер може подати руку допомоги у біді.
      За церковними джерелами, Святий Миколай народився 257 року в місті Патарі, в Малій Азії. Батьки його - Феофан і Нона - були християнами, тож Миколай уже змалку був набожним. Коли його батьки помітили, що він такий набожний, то ще більше стали спрямовувати сина на шлях духовний. На той час у місті Патарі єпископом був близький родич цієї сім'ї. Коли він побачив Миколая, то запропонував йому прийняти сан священника.
    З того часу святитель Миколай почав допомагати всім, хто потребував цього. Своїми молитвами він утихомирює бурю на морі, рятує хворих і без ліку творить добрі діла.
    Та найбільше цього свята чекала дітвора. Увечері  хтось із найповажніших у родині, переважно дідусь, перевдягався в "доброго Миколая", заходив до хати з подарунками, що їх приготували батьки.  Вручаючи гостинці, Святий Миколай згадував усе те добре, що зробили впродовж року малюки. Він знав спеціальні приповідки для чемних дітей і непослухів. Діти свято вірили в існування доброго захисника і намагалися не гнівити "діда Миколая, який знає про все".
      На честь Святого Миколая створено чимало пісень, а також молитов. Ось одна із них:

МОЛИТВА ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
      "Святий отче Миколає, вірний Заступниче тих, що до Тебе вдаються і в Тебе просять помічі. Молю Тебе, заопікуйся мною та захорони мене від дочасних нещасть, а ще більше від душевних нещасть, себто від гріхів. Святий Отче! Як Ти вмилосердився над трьома ув'язненими воєводами й вибавив їх від кари смерті, так умилосердися і наді мною, що погибаю в гріхах і заслуговую собі на вічну погибель.
      Святий отче Миколає, встався за мною до милосердного Бога й випроси мені ласки, щоб я в здоров'ї, невинності душі, а головне - без гріха перейшов (ла) цю долину сліз, а в вічності разом з Тобою славив (ла) у Тройці одного Бога в безконечні віки. Амінь".

     Тож серце Святого Миколая було і є відкритим для всіх, хто тільки може стати добрим покровителем і мудрим  наставником насамперед для ваших дітей. А для початку не забудьте покласти їм під подушку невеличкий подарунок від Святого Миколая.

четвер, 28 листопада 2013 р.

"На Пилипівці ще люди ситі"

   28 листопада  у правосланих християн та греко-католиків розпочався Різвяний піст, який триватиме сорок днів - до 7 січня.
   Цей піст ще називають Пилипівським або Пилипівкою, тому що напередодні - 27 листопада - церква відзначає день преподобного апостола Пилипа. 

 
    Порівняно з Великоднім  постом, цей - менш суворий, і тому Пилипівка минала відносно легко. "На Пилипівці ще люди ситі",- говорили в народі. Цей час без м'яса і молока прожити було легше, бо саме тоді розпочинали  запаси свіжоквашених і солених овочів: капусти, буряків, огірків; споживали багато різних видів олії: сім'яної (конопляної), лляної, соняшникової, рижієвої, макової, а також макухи з неї. З макухи й смаженого насіння робили пісне молоко і вурду (урду). Для цього терте конопляне насіння (сім'я) або подрібнену макуху заливали окропом, добре розмішували і варили доти, доки на поверхні води не з'являлася жовта піна. Її знімали друшлячком і використовували як приправу, як начинку для пирогів чи вареників.
   Піст вводив обмеження не тільки на їжу, а й на одяг, крім цього, суворо обумовлювались правила поведінки. Так, дівчатам у піст заборонялося носити сережки й стрічки, жінкам - одягати сорочки з червоною вишивкою. І, можливо, через оті строгощі такими очікуваними й радісними були зимові святки.

     Пилипівка// Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї/ В. К. Сапіга.- К.: Т-во " Знання України".- 1993.- С. 100.      

"Класики мандрують у часі"

   
    Незабутні шедеври української класики мають загальне визнання і є взірцями національної культури. Вони і нині захоплюють серце читача будь-якого віку, адже у них йдеться про вічні цінності.
    До уваги читачів бібліотеки представлена книжкова виставка-календар "Класики мандрують у часі"
       Виставка  підготовлена  з  нагоди  175 - річчя  від дня народження   Івана Нечуя-Левицького,  150-річчя від дня народження Ольги Кобилянської, 100-річчя від дня народження Григорія Донця, 100-річчя від дня народження Платона Воронька, 150-річчя від дня народження Бориса Грінченка та 180-річчя від дня народження Марко Вовчок.  

неділю, 24 листопада 2013 р.

"Схилімо голови в скорботі"

       
      У цьому році минає 80 років від жахливих подій на Україні - подій, що своєю жорстокістю і звіринністю в людській подобі не знаходять прикладу в історії людства. 
     З находи цієї трагічної дати у бібліотеці відбувся  день інформації "Схилімо голови в скорботі".



четвер, 21 листопада 2013 р.

"Якщо на Михайла ніч буде ясна, то зима сніжна й красна"



               21 листопада православна церква вшановує Архістратига Михайла.
  У святковому богослужінні Михайло прославляється як Архістратиг, тобто головнокомандуючий небесними силами, який із моменту вигнання з небес сатани веде невпинну боротьбу із силами тьми, із силами диявола, пильно стежачи за всіма його підступами.
     Не випадково на іконах Михайло зображається у вигляді воїна, одягнутого в залізні лати, із списом та щитом в руках, топчучого ногами дракона-сатану. У народній уяві Михайло - це мужній лицар, який перемагає всі темні сили нашої землі.
   Мисливці в Україні також вважають Михайла своїм покровителем, суддею, оборонцем на полюванні. Тому-то в цей день, на Михайла, колись мисливці йшли до церкви й перед іконою св. Архістратига ставили свічку.
     В народі вважають: "Якщо на Михайла ніч буде ясна, то зима сніжна й красна".


         День Михайла// Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї/ В. К. Сапіга.- К.: Т-во " Знання України".- 1993.- С. 98-99.

середу, 20 листопада 2013 р.

"Краєвиди краю її душі"

    Майстра аматорського кіно та художньої фотографії, корінну волинянку Ірину Левчанівську особливо представляти не потрібно. Її ім'я уже давно відоме в широких колах громадськості. 
   Про світ захоплень цієї чудової, обдарованої жінки свідчать її творчі доробки. Вона є автором багатьох аматорських фільмів, цілий ряд яких відзначено дипломами, іншими почесними нагородами на різноманітних конкурсах і фестивалях; автор книг - "Далеке і близьке" (2000), "Згадалось мені" (2001), "Сенаторка" (2004), "Ще не забулося..." (2006); фотоальбомів "Луцьк у 50-их роках ХХ століття на світлинах Ірини Левчанівської" (2003), "Мій кольоровий Луцьк" (2004).  Ірина Левчанівська - відомий на Волині краєзнавець, автор багатьох історико-краєзнавчих праць, учасник наукових конференцій. 
     Ірина Олександрівна понад усе любила неньку - Україну, якій вірою і правдою служила все своє далеко не просте і бурхливе життя.  З нагоди 100-річчя від дня народження нашої славної землячки працівники відділу обслуговуаання організували перегляд літератури "Краєвиди краю її душі".


У "Скарбничку бібліографа"



 
     
        поповнилася   новими   матеріалами. 




Бібліографічний дайджест "Книги наших земляків" ( у 2-х випусках)
(про письмеників і поетів Рожищенського краю)  
та вебліографічний покажчик "Голодомор 1932-1933 років в Україні"
(до 80-річчя голодомору) 
           

    
                             підготувала провідний бібліограф Лариса Сеник.

четвер, 14 листопада 2013 р.

На допомогу сільським бібліотекарям

       Для підвищення фахового рівня сільських бібліотечних працівників в центральній районній бібліотеці для дорослих систематично проводяться навчання бібліотекарів. На даний час практикум по довідково-бібліографічній  та інформаційній роботі проводить провідний бібліограф Лариса Сеник; по веденню облікових документів - зав. відділом комплектування і обробки літератури Ілона Підлипна і провідний бібліотекар Наталія Чуб.




пʼятницю, 8 листопада 2013 р.

Урок рідного слова



Берегти, плекати

Буду всюди й повсякчас,-

Бо єдина - так, як мати,-

Мова в кожного із нас!

                       Володимир Лучук


           
Напередодні Дня української писемності і мови  працівники районної бібліотеки для дорослих спільно з учнями 9-го класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 1 м. Рожище  та класним керівником Тетяною Жиленковою організували і провели
                                       Урок рідного слова "Мово моя українська".

    

    

  

          
 

                                   

                                                

 
                                                                                                            

четвер, 31 жовтня 2013 р.

Презентація книги

         

На черговому засіданні літературно-мистецької вітальні "Світ прекрасного" відбулася презентація книги української письменниці Надії  Гуменюк "Янгол у сірому".
     
Бібліотечним працівникам району випала чудова нагода поспілкуватися із родиною  Добровольських, запрошених на захід.  Адже епізоди нелегкого життя Ананія Добровольського описані у цій книзі. Ананій Тимофійович і його дочка Валентина поділилися спогадами про пережите.