четвер, 29 серпня 2013 р.

"Третій Спас - хліба припас"

   

          Після великого дня Успіння Божої Матері відзначається Третій Спас, друга назва якого - Спас на Полотні (Горіховий, Хлібний). Цей день присвячено, власне, першому зображенню, першій іконі Ісуса Христа, яка була "нерукотворною", не була витвором людини (маляра чи скульптора). Згідно з благочестивим Переданням, в місті Едессі (Месопотамія) жив цар Авгар, який захворів на проказу. Почувши про чудесні зцілення, що їх творив Ісус Христос, Авгар послав до нього гінця з проханням приїхати в Едессу й вилікувати його. Христос відповів гінцеві, що після завершення своєї справи на землі він пришле до царя одного зі своїх учнів, який його вилікує. Під час розмови Ісус обмив своє обличчя і витерся рушником, на якому відбився його лик. Гінець доставив відповідь Ісуса Христа і рудесний рушник Авгарові. Й коли той витирався цим рушником, діставав велике полегшення.
        Після вознесіння Ісуса Христа на небо один із сімдесяти його апостолів - Фадей прийшов в Едессу й вилікуава царя. Після такого дива жителі Едесси разом зі своїм царем прийняли християнство, а убрус (ікону на полотні) встановили у стіні над головними воротами міста, для всезагального поклоніння. В Едессі ікона ця довго зберігалася як місцева святиня, поки мусульмани - сарацини не пограбували Едессу й вивезли убрус.
      944 року візантійські імператори викупили ікону в мусульман. Вона була досталена в Константинополь  і 29 серпня урочисто посіла почесне місце в храмі. На честь цих подій і встановлено свято Третього Спаса.
      У селянському побуті свято Третього Спаса пов'язане із закінченням жнив та сівби озимини: "Третій Спас -хлібний", "Третій Спас - хліба припас" тощо. Цього дня господарі, звільнившись від роботи в полі, переходили до торговельних справ. Починалася торгівля полотном.
      
           Спас на Полотні (Горіховий, Хлібний)// Позакл. час.- 2008.- №6.- С.79

         Спаси//Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї/ В. К. Сапіга.- К.: Т-во "Знання України", 1993.- С.89-90

середа, 28 серпня 2013 р.

"Перша Пречиста жито засіває..."



       На серпень випадає ще одне велике християнське свято, що належить до так званих богородичних свят - Успіння Пресвятої Богородиці Пріснодіви Марії. У народі це свято ще називають "Перша Пречиста" і святкують  28 серпня.
      Згідно з писанням християнських богословів, смерть Марії проходила в обставинах багатьох чудес. Так, за три дні до смерті до неї з'явився архангел Гавриїл і сказав, що її бажання піти до сина збудеться, й тут же вручив їй райську гілочку. В день смерті Марії всі апостоли опустились на хмарах до її одру. "О третій годині дня сам цар слави Ісус Христос із тьмою ангелів, зі всіма небесними силами, праотцями й пророками й зі всіма праведними душами наблизився до своєї матері й сказав: "Прийди ближня моя, прийди, голубко моя, прийди, дорогоцінний скарб й увійди в обитель вічного життя", і вона віддала душу свою в руки Господа". Після цього тіло Марії було покладено в домовину й завалено каменем.  А "через три дні відкрили камінь від домовини на горі, але тіла Марії там не було, були одні пелени, вона була воскрешена й узята на небо із тілом".
      Цим святом власне завершується літній хліборобський сезон.  До Успення Божої Матері годилося зібрати  садовину (окрім пізніх сортів). Робили це переважно дівчата. Беручись за роботу, юнки наспівували:
                                                  Пречиста по груші ходила,
                                                 Пречиста мішок загубила,
                                                 А Спас ішов, мішок знайшов.
                                                                       "Спасику, батьку,
                                                                       Віддай мій мішочок,
                                                                       Не буду ходити у твій садочок".
      З Першою Пречистою в'яжеться ще й заготівля калини. Як ми знаємо, ця рослина правічно симовлізувала Україну, вона й дотепер залишилася нашою національною емблемою. Важко уявити оселю, де б не зростав бодай один кущ калини. Після церковної відправи, зодягшись у святкове вбрання, дівчата гуртом йшли в ліс чи на луг по калину. Похід цей був особливо урочистим і супроводжувався різноманітними обрядовими дійствами - піснями, іграми, хороводами.
      Після цього дня батьки, що мають дорослих дітей, готуються до весільного сезону. У цей період відбуваються "зговори", "оглядини", "заручини". Не випадково, в обіг увійшли крилаті вислови: "Старости на Пречисту - в хаті речисто", " Як прийде Пречиста - стане дівка речиста" чи "Прийшла Пречиста - сватів несе нечиста".
     Після Першої Пречистої  відбувається посів озимини , тому в народі кажуть, що "Перша Пречиста жито засіває..."
     Починається "молоде" бабине літо, що триває до 11 вересня. Якщо о цій порі гарна погода, то "старе" літо буде непогідним.

      Перша пречиста жито засіває...// Скуратівський В. Святвечір (у 2 к.)/ Василь Скуратівський.- Перлина, 1994.- Кн. 2.- С. 64-68;


     Успіння// Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї/ В. К. Сапіга.- К.: Т-во "Знання України", 1993.- С.90-91

пʼятниця, 23 серпня 2013 р.

"Ти прекрасна, Україно, нашого народу дім"

 Україно моя, мій щасливий барвінковий краю,
В солов'їних гаях, в жайворонковій пісні в полях,
Рідна земле моя, я ріднішої в світі не знаю,
Україно - ти пісне моя!


24 серпня - день Незалежності України.
З нагоди цієї дати відбулася презентація книжкової виставки
"Ти прекрасна, Україно, нашого народу дім" 
 та композиції, присвяченій 1025-річчю Хрещення України-Руси
  
  
      

                               


понеділок, 19 серпня 2013 р.

"Прийшов Спас - пішло літо від нас"


        19 серпня відзначається Другий Спас, свято, яке за церковним календарем називається Преображенням Господнім. У народі це свято найчастіше називають Спасом Яблучним. За важливістю це третє після Різдва і Великодня свято.
      Згідно зі Святим Письмом, цього дня Ісус разом із двома учнями піднявся на гору Фавор. Ісус молився, а учні дрімали. Посеред ночі вони прокинулися й побачили дивовижне видовище - їхній Учитель став осяяний неземним світлом. Поряд із Ним були старозавітні пророки Мойсей та Ілля. Учні відчули невимовний спокій, радість і блаженство і мовили до Ісуса: "Як гарно нам тут...поставимо тут шатра і залишимося". Але Ісус не погодився на те, бо знав, що має дати учням своїм і всім людям ще й інший, найважливіший знак - святого Воскресіння. Преображення Господнє, яке сталося незадовго до смерті й розп'яття, було знаком того, що смерть Спасителя не є страшною - Він буде преображенний. Це надія і для всіх людей досягти святості й просвітитися сяйвом Вишнього світу.
      У народі Спас вважається ще й святом врожаю, яке має давні традиції. Цього дня освячують у церкві дари саду, городу, пасіки: мед у стільниках, яблука, груші, сніпки колосся жита й пшениці, а також воду. Освячені в цей день трави - м'яту, волошки, любисток, материнку - використовують при різних хворобах та нещастях, у їхньому відварі купають малюків. Старі люди й досі пам'ятають про те, що матері, у яких загинули маленькі діти, не повинні до Спаса їсти яблук. Поясненням цьому вважається апокрифічне сказання, в якому йдеться, що на Преображення Господнє Діва у потойбіччі частує дітей золотими яблучками. Немовлята, матері яких виконали обітницю, отримують їх і на радощах смакують.
     Як це не сумно, але Спас знаменує завершення літа. Іноді в цей час настає різке похолодання, тому в народі кажуть: "Прийшов Спас - готуй рукавиці про запас!" та "Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод".
      На Яблучний Спас було прийнято щедро роздавати милостиню - ділитися тим, що вродило.


                          Яблучний Спас (Медовий) // Позакл. час.- 2008.-№6.- С.79

середа, 14 серпня 2013 р.

З медом і маком прийшов Маковій

Про осінь ще раз нагадають пахучі жовті пом'яки, 
Барвисті айстри розцвітають й достигли маку головки...
Зберу букет осінніх квітів й мачок, звичайно, прихвачу. 
Це колоьорове розмаїття до церкви зранку понесу. 
Розносить меду запах вітер, вже яблук зібрані жнива.
 А цей пучок чудових квітів про свято Спаса  нагада. 

        Серед слов'ян, у тому числі й українців, свято Маковія (Маковея), а за церковним календарем  - винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, котре припадає на 14 серпня,- одне з найпоетичніших і найшанованіших. У простонародді його ще називають "Першим Спасом" чи "Спасом на воді", а ще "Медовим Спасом". Значною мірою цьому, очевидно, посприяла біблійська оповідка про сім святих мучеників-синів Маковеїв та їхньої матері Соломії. Всі вони з благословення неньки загинули за свою віру.
       Цього дня у церквах освячують букетики із квітів і трав. Такий букетик називається "маковійчик" чи "маковейка". В середині композиції - декілька маківок та квітка соняшника. Довкола господиня розміщує квіти - чорнобривці, жоржини, гвоздики, барвінок; трави- васильки, м'яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник, а ще калину. Кожне зело в букеті виконує свій символ.
        Окрім посвяти квітів, з Маковеєм пов'язаний вельми урочистий і обов'язковий у кожному селі обряд посвячення криниці. Бо вважається, що свята кринична вода завше дарує людині силу, здоров'я і наснагу. "То не біда,- говорять в народі,- коли п'ється вода" або "Нема голода, коли п'ється вода".
        З особливим нетерпінням чекали Спаса пасічники, адже на Маковія також святили перший добутий мед. У цей день кожен бджоляр робив ревізію, щоб визначити, скільки меду взяти собі і скільки залишити бджолам на зимівлю. Годилося напередодні Спасу пригостити медом сусідів, приятелів, сиріт і немічних людей. У народі говорили: "На перший Спас і жебрак медку спробує".

          Криницю святили на самого Маковія// Скуратівський В. Святвечір (у 2 к.)/ Василь Скуратівський.- Перлина, 1994.- Кн. 2.- С. 53-55;

                Три серпневі Спаси// Позакл. час.- 2008.- №6.- С. 78
                                                                                                                                             


        

середа, 7 серпня 2013 р.

Луцький Псалтир - святиня для кожного


      В 2013 році вся Україна вшановує 1025 річницю Хрещення Русі. З нагоди цієї дати в районній бібліотеці для дорослих організовано книжкову виставку "Віра зцілить наші душі", презентація якої відбулася у травні цього року. Приємно, що всі книги, які представлені на даній виставці, зібрані і подаровані головою райдержадміністрації Володимиром Миколайовичем Масаловим, заступником голови райдержадміністрації Олександром Ростиславовичем Фальфушинським та приватним підприємцем Анатолієм Шинкаруком.
        Луцький Псалтир - унікальна книга XIV століття -  стала ще одним приємним подарунком для бібліотеки від голови райдержадміністрації. 
                

      Оригінал цієї найбільш екзотичної книги Середньовіччя знайдено в Лаврентіївській бібліотеці італійської Флоренції у 1954 році.
            І тільки в цьому році завдяки зусиллям та ініціативі Бориса Клімчука та його фонду "Рідна Волинь" та  за сприяння керівника Волинської єпархії УПЦ митрополита Ніфонта факсимільна копія цього унікального видання надійшла в область.
         В палітурному оформленні книги використано мотиви тиснень українських рукописів XIV-XVII століть. Видання цікаве та пізнавальне з точки зору палеографії, текстології, історії церковнослов'янської мови. Це шана нашій історії, релігії, культурі.
          Віднині ця книга стане доступною користувачам централізованої бібліотечної системи. Будемо рекомендувати Луцький Псалтир читачам як частинку нашої історії, відкопану із глибокої данини, і сподіваємося на нові приємні зустрічі.
         Частину книг Луцького Псалтиря буде пущено у продаж, а виручені кошти підуть на будівництво храму Всіх Святих Землі Волинської, що у Луцьку.