середа, 14 серпня 2013 р.

З медом і маком прийшов Маковій

Про осінь ще раз нагадають пахучі жовті пом'яки, 
Барвисті айстри розцвітають й достигли маку головки...
Зберу букет осінніх квітів й мачок, звичайно, прихвачу. 
Це колоьорове розмаїття до церкви зранку понесу. 
Розносить меду запах вітер, вже яблук зібрані жнива.
 А цей пучок чудових квітів про свято Спаса  нагада. 

        Серед слов'ян, у тому числі й українців, свято Маковія (Маковея), а за церковним календарем  - винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, котре припадає на 14 серпня,- одне з найпоетичніших і найшанованіших. У простонародді його ще називають "Першим Спасом" чи "Спасом на воді", а ще "Медовим Спасом". Значною мірою цьому, очевидно, посприяла біблійська оповідка про сім святих мучеників-синів Маковеїв та їхньої матері Соломії. Всі вони з благословення неньки загинули за свою віру.
       Цього дня у церквах освячують букетики із квітів і трав. Такий букетик називається "маковійчик" чи "маковейка". В середині композиції - декілька маківок та квітка соняшника. Довкола господиня розміщує квіти - чорнобривці, жоржини, гвоздики, барвінок; трави- васильки, м'яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник, а ще калину. Кожне зело в букеті виконує свій символ.
        Окрім посвяти квітів, з Маковеєм пов'язаний вельми урочистий і обов'язковий у кожному селі обряд посвячення криниці. Бо вважається, що свята кринична вода завше дарує людині силу, здоров'я і наснагу. "То не біда,- говорять в народі,- коли п'ється вода" або "Нема голода, коли п'ється вода".
        З особливим нетерпінням чекали Спаса пасічники, адже на Маковія також святили перший добутий мед. У цей день кожен бджоляр робив ревізію, щоб визначити, скільки меду взяти собі і скільки залишити бджолам на зимівлю. Годилося напередодні Спасу пригостити медом сусідів, приятелів, сиріт і немічних людей. У народі говорили: "На перший Спас і жебрак медку спробує".

          Криницю святили на самого Маковія// Скуратівський В. Святвечір (у 2 к.)/ Василь Скуратівський.- Перлина, 1994.- Кн. 2.- С. 53-55;

                Три серпневі Спаси// Позакл. час.- 2008.- №6.- С. 78
                                                                                                                                             


        

Немає коментарів:

Дописати коментар