неділя, 7 квітня 2013 р.

Благовіщення Пресвятої Богородиці

        Благовіщення Пресвятої Богородиці, яке припадає на 7 квітня, вважається одним із найбільших весняних свят. Воно символізує остаточний прихід весни.
          До цього свята ставилися з особливою шаною, оскільки вважали, що "Бог у цей день благословляє всі рослини", а відтак було за великий гріх братися за будь-яку роботу. Існує повір'я, що навіть птиці на Благовіщення не в'ють гнізда. Літні люди вірили, що все народжене в цей день має ганж: "від благовісного теляти добра не ждати", а "знесене яйце обов'язково буде бовтливе"...
Щоб град під час жнив обійшов стороною ниву, поліщуки на Благовіщення закопували в кінці лану просковку, яку спеціально освячували в церкві. Такий виріб прирівнювався до йорданської води. Її змішували із землею й висівали на чотирьох кутках ниви - "щоб обминала дощова хмара та град не побив посівну". Пасічники ж підгодовували "святою водою" бджіл, а ворожки давали її хворим від пропасниці.
     Здавен на Україні був звичай випускати на волю птахів. Городяни для такої оказії спеціально купляли на ринку сільце з пернатими і, повернувшись з благовіщенської відправи, відчиняли дверцята в клітках. Селяни виганяли котів з хат, спускали з ланцюгів псів й вигонили з приміщень худобу - "щоб чули весну й самі про себе дбали".
    Селяни вважали, що від Уведення і до Благовіщення "земля відпочиває та сили набирається", тому намагалися протягом цього часу не рушити її.
          У цей день уважно стежили за погодою:
     Яка погода на Благовіщення, така і на Великий День
     Якщо на Благовіщення лежить сніг - літо неврожайне.
Благовіщення без ластівок - холодна весна.
Коли досвіт на Благовіщення без вітру й тепла - буде гарний врожай.
Туманний ранок - повіддя на річках.
На Благовіщення півень на порозі нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.
    
 І все ж застережливі хлібороби попереджали: "На Благовіщення зими не лай, а сани не ховай".
        
      На Благовіщення зими не лай// Скуратівський В. Святвечір: нариси-дослідження у двох книгах. / В. Скуратівський. Кн.1.- К.: "Перлина", 1994.- С.157-162.       

Немає коментарів:

Дописати коментар