"Тому й кажу вам: усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите,- і буде вам так. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти кого-небудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші. Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших".
(Новий Завіт. Євангеліє від Марка)
13 червня увесь православний світ святкує Вознесіння Господнє - день Вознесіння на небо Бога Ісуса Христа. Свято відраховується від закінчення Великодня і відзначається на 40-й день, у четвер шостого тижня після нього.
Як свідчить церковна література, відзначати його саме під такою назвою почали десь у VI-му столітті. Тоді ж цариця Єлена збудувала храм у честь цього празника на місці Христового Вознесіння на Єлеонській горі поблизу Єрусалима.
Святий Іван Золотоустий у своїй проповіді говорив: "Сьогодні людський рід чудесно примиренний з Богом. Зникла давня боротьба і ворожнеча. Ми, що були недостойні жити й на землі,- вознесені на небо. Сьогодні стаємо наслідниками небесного царства ми, що не вартуємо і земного... А людська природа, перед якою херувим боронив рай, піднесена тепер понад усякого херувима".
Свідками вознесіння Христа були апостоли та Богородиця, про що докладно розповідається у Євангеліях від Марка та Луки і в Діяннях Святих Апостолів.
Після свого воскресіння Господь не перебував з учнями, а являвся їм у різний час і в різних місцях, відкриваючи себе в живому, воскреслому тілі. Він розмовляв з апостолами та повчав їх, тобто поводив себе як звичайна жива людина, тому після Вознесіння Спасителя апостоли розгубилися. Але з'явилися ангели та повідомили їх, що Ісус, який тальки-но вознісся, таким же чином знову повернеться на землю. Так було виголошене пророцтво про друге пришестя Христа. За християнським ученням, свято Вознесіння символізує перемогу обожненої людської природи, її причетність до тайни Трійці.
Вознесінням завершується пасхальна обрядовість і розпочинається троїцька, що знаменує перехід до літа.
У народному побуті це свято здавна мало своє тлумачення. У деяких місцевостях до цього дня традиційно випікають особливе печиво у вигляді драбини, яка, за уявленнями православних віруючих, повинна допомогти Ісусу Христу піднятися на небо. Пекли і великі довгі пироги, верх яких викладався впоперек щаблями, а також великі млинці, які називали "божі онучі". Малося на увазі, що онучі - обов'язковий елемент селянського взуття - також допоможуть Господу при його сходженні на небо. Вважалося, що щаблів у печива обов'язково повинно бути сім, за кількістю небес Апокаліпсису.
За народними прикметами, якщо на Вознесіння гарна погода - до врожаю; Вознесіння з дощем - Ілля з грозою.
Штинько В. Вознесення Господнє/ Валентина Штинько// Волинь.- 1999.- 15 трав.- С.2
