четвер, 13 червня 2013 р.

Свято Вознесіння Господнього


 "Тому й кажу вам: усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите,- і буде вам так. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти кого-небудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші. Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших".
     
(Новий Завіт. Євангеліє від Марка)

          
13 червня увесь православний світ святкує Вознесіння Господнє - день Вознесіння на небо Бога Ісуса Христа. Свято відраховується від закінчення Великодня і відзначається на 40-й день, у четвер шостого тижня після нього.
        Як свідчить церковна література, відзначати його саме під такою назвою почали десь у VI-му столітті. Тоді ж цариця Єлена збудувала храм у честь цього празника на місці Христового Вознесіння на Єлеонській горі поблизу Єрусалима.
    Святий Іван Золотоустий у своїй проповіді говорив: "Сьогодні людський рід чудесно примиренний з Богом. Зникла давня боротьба і ворожнеча. Ми, що були недостойні жити й на землі,- вознесені на небо. Сьогодні стаємо наслідниками небесного царства ми, що не вартуємо і земного... А людська природа, перед якою херувим боронив рай, піднесена тепер понад усякого херувима".
     Свідками вознесіння Христа були апостоли та Богородиця, про що докладно розповідається у Євангеліях від Марка та Луки і в Діяннях Святих Апостолів.
        Після свого воскресіння Господь не перебував з учнями, а являвся їм у різний час і в різних місцях, відкриваючи себе в живому, воскреслому тілі. Він розмовляв з апостолами та повчав їх, тобто поводив себе як звичайна жива людина, тому після Вознесіння Спасителя апостоли розгубилися. Але з'явилися ангели та повідомили їх, що Ісус, який тальки-но вознісся, таким же чином знову повернеться на землю. Так було виголошене пророцтво про друге пришестя Христа. За християнським ученням, свято Вознесіння символізує перемогу обожненої людської природи, її причетність до тайни Трійці.
      Вознесінням завершується пасхальна обрядовість і розпочинається троїцька, що знаменує перехід до літа.
     У народному побуті це свято здавна мало своє тлумачення. У деяких місцевостях до цього дня традиційно випікають особливе печиво у вигляді драбини, яка, за уявленнями православних віруючих, повинна допомогти Ісусу Христу піднятися на небо. Пекли і великі довгі пироги, верх яких викладався впоперек щаблями, а також великі млинці, які називали "божі онучі". Малося на увазі, що онучі - обов'язковий елемент селянського взуття - також допоможуть Господу при його сходженні на небо. Вважалося, що щаблів у печива обов'язково повинно бути сім, за кількістю небес Апокаліпсису.
     За народними прикметами, якщо на Вознесіння гарна погода - до врожаю; Вознесіння з дощем - Ілля з грозою.

           Штинько В. Вознесення Господнє/ Валентина Штинько// Волинь.- 1999.- 15 трав.- С.2

середа, 12 червня 2013 р.

Нові книги для бібліотек

        В центральній районній бібліотеці відбулася презентація книг почесного доктора Луцького національного технічного університету, народного депутата України Ярослава Федорчука:
             
                                                          


      

         Та книги, яка підготовлена і видана за кошти благодійного фонду "Фонд Ярослава Федорчука". Упорядник і автор коментарів Іван Пущук.


      Книги презентували Андрій Євгенович Музика - голова районної ради та Григорій Іванович Козакевич - голова Рожищенської районної організації Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина".
   Голова товариства "Холмщина" Віра Іванівна Гресь у своєму виступі підкреслила цінність подарованих книг, адже в них відображені свідчення очевидців, які правдиво відтворюють події тих років. І ця література дасть можливість читачам 35-ти бібліотек-філій ще раз перегорнути трагічну сторінку в історії Волині.



"Тобі розкаже сива давнина..."


"ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ" - найвидатніша пам'ятка літописання Київської Русі. Вона була створена на межі ХІ - ХІІІ століть Нестором та іншими літописцями і є не лише джерелом історії Київської Русі, а й літературним твором. Це перша у Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця ХІ століття до 1113 року.
   
       
З нагоди 900-річчя від часу укладення "Повісті минулих літ" у бібліотеці організовано тематичну поличку "Тобі розкаже сива давнина..."



четвер, 6 червня 2013 р.

"Іван Головатий капусту святить"

       7 червня відзначають одне із багатьох свят, пов'язаних з іменем  Іоанна Предтечі, встановлене з нагоди третього знайдення його голови (перше і друге відзначається 9 березня). За церковною легендою, після знищення могили Іоанна, голову його зберегла одна благочестива християнка. Голову поховали в Едесі, а потім у Команах. За плином часу місце поховання було забуте. Близько 850 року голову віднайшли.
       В народі цей день називали Іваном Головатим і він вважався найбільш сприятливим для висаджування у грунт розсади капусти. Говорили: "Якщо посадити капусту на Івана Головатого, то виросте великою, як голови". Цікавими були обряди висаджування розсади. За переказами, в цей день жінки перший кущ накривали горщиком, а останній пов'язували білою хустиною, кінці якої прикладали камінцями. Дійство це супроводжувалося примовкою: "Щоб моя капуста була така велика, як горщик, біла, як хустка, а тверда, як камінь". 
           Було дуже важливо, щоб капуста була саме великою, адже для українців капуста була і нині залишається другим після картоплі продуктом у повсякденному харчовому раціоні, тому нею запасалися на весь осінньо - зимовий сезон. Таке широке застосування цього овоча змушувало селян турбуватися про врожайність. Тому під посадку капусти відводили найкращі грунти, землю добре угноювали, а розсаду постійно підливали. А щоб уберегти від шкідників, обкладали татарським зіллям (аїром) чи купальськими віночками.
          З капусти виготовляють різноманітні салати, її вживають у свіжому й квашеному вигляді, готують борщ, солянку, голубці, рагу тощо. Особливо популярна в нашого народу шаткована капуста. Восени дозрілі качани подрібнюють разом із морквою і складають у діжки. Вироби з капусти широко вживалися на весіллях, поминках, під час довготривалих постів.
        Найпоширенішою серед українців, другою за значенням після борщу, була рідка овочева страва - капусняк. Квашену капусту дрібно сікли, заливаючи окропом, і варили з картоплею, морквою та пшоном. У готовий капусняк клали засмажену на салі цибулю і ще раз проварювали. Особливо цінувався капусняк, зварений на м'ясній юшці з жирної свинини - грудини, поребрини. Його варили частіше у період зимових (різдвяних) м'ясниць. 
  А ще, колись хліб випікали в хатніх печах, то паляниці саджали на черін, "підстелюючи" під спід капустяне листя. Це надавало випічці своєрідних смакових якостей, приємного запаху й естетичного вигляду. Капустяний розсіл також використовувався як харчовий і лікувальний продукт, насамперед від шлункових недуг.
     Та й, врешті, вислів "Тебе у капусті знайшли" відомий нам ще з дитинства.

      Іван Головатий капусту святить// Скуратівський В. Святвечір (у 2 к.)/ Василь Скуратівський.- К.: Перлина, 1994.- Кн. 1.-С.243-245

6 червня - День журналіста України


Щиро вітаємо колектив Рожищенської районної газети 
         "Наш край"! 

            У цей   святковий день зичимо вам міцного здоров'я, творчої наснаги, нових цікавих тем,   великих   тиражів,    надійних   ділових  партнерів, а  основне -  великого особистого щастя і   добробуту  кожній  вашій родині!
           Нехай збуваються усі ваші задуми та плани!
            Дякуємо за співпрацю!





середа, 5 червня 2013 р.

Навчаються бібліотекарі

          Центральна районна бібліотека - є центром методичної роботи для бібліотек - філій системи. Частими гостями методичних днів є цікаві люди району та області. 4 червня бібліотекарі мали змогу поспілкуватися з Вірою Гресь - головою Рожищенського районного осередку "Холмщина" та Андрієм Соколовським - кореспондентом газети "Сім'я і дім".

                                                                                                                                         
     За активну роботу у згуртуванні холмщаків та участь  в обласній краєзнавчій експедиції "Війна пройшла крізь їхні долі" грамотою товариства була відзначена завідувачка бібліотекою- філією с. Копачівка Валентина Герасимяк. 
                                                         
                                               
        Сьогодні на книжковому ринку є чимало літератури на різні смаки. Але при всьому розмаїтті жанрів, стилів, авторів помітна нестача книг, які б формували морально-духовний світогляд людини. У складному процесі пошуку істини хороша книга відіграє неабияку роль. "Віра зцілить ваші душі" - за цією назвою у ЦРБ відбулася презентація книжкової виставки для бібліотечних працівників.Спонсорами подарованих книг виступили голова районної державної адміністрації Володимир Миколайович Масалов та заступник голови райдержадміністрації Олександр Ростиславович Фальфушинський. 

         
                  
                      

понеділок, 3 червня 2013 р.

Акція "Книга - бібліотеці"

                         
      "Не викинь книгу на смітник!
    Її віддай у бібліотеку,  бо книга - скарб,
   у ній для тебе думок і висловів квітник.
 Тож дурно книгу не змарнуй - бібліотеці подаруй! 

            ЩИРО ЗАПРОШУЄМО
              У ЦЕНТРАЛЬНУ РАЙОНУ БІБЛІОТЕКУ 
                                ДЛЯ ДОРОСЛИХ !                                                                      

У нас стартував   МІСЯЦЬ ДОБРОЧИННОСТІ.

                               Оголошена 
      


"КНИГА - БІБЛІОТЕЦІ"